Моя свекруха вирішила зробити ремонт у своїй квартирі. Для цього вона переїхала до нас жити. Ось із дня її переїзду і почалися зміни у нашому житті. Аж до невпізнання. І ще переїзд матері негативно вплинув на сина, тобто мого чоловіка. Ігор мій другий чоловік.

Від першого шлюбу маю сина. Ігор із моїм сином чудово ладнали. Коли ми з Ігорем почали жити разом, чоловік своїми руками перебудував дитячу кімнату. Зробив її зручнішою для мого сина, тому що хлопчика він дуже любив і вітав як рідну дитину. Зі свекрухою мої стосунkи були нейтральні.

У наше сімейне життя вона не втручалася, та й приходила раз на рік. Правда в перші місяці нашого з Ігорем сімейного життя вона зі шкіри геть лізла, щоб довести — я не пара її синові. Але Ігор зумів захистити мене і наше kохання від «кавалерійських атак» своєї мами.

Однак зараз, переїхавши з мого дозволу до мене в квартиру жити, вона поводиться тут як господиня. Вона завжди чіпляється до мого сина, постійно обзиваючи його невихованим. Вона, зайнявши ванну з ранку, спеціально зависає там якомога довше, щоб ми запізнилися на роботу.

Вона постійно лихословить на мене перед сином. У kоханні Ігоря я впевнена, але вода камінь точить. Свекруха вимагає, щоб ми з Ігорем наро дили спільну дитину, а мого сина віддали дідусеві з бабусею. Мовляв, хлопчик вам заважає. Мені, звичайно ж, на її думку начхати.

Я і не думаю слідувати її порадам. Але якщо найближчим часом у квартирі свекрухи не завершиться ремонт, і вона не вбереться з моєї квартири, мені й справді доведеться відправити сина до моєї мами. Боюся, що спілкування з цим стервом може погано позначитися на nсихіці хлопчика. Йому там буде набагато краще. І, сподіваюся, що роз лучуся із сином ненадовго.

КІНЕЦЬ.