Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець урвався.

Раніше ми жили окремо, але тепер в силу обставин довелося переїхати до свекрів.

Раніше у мене з мамою Тараса були нормальні стосунки, з чоловіком взагалі чудові, але тепер я зовсім перестала розуміти чоловіка та свекруху. Все господарство по дому на мені: прибирання, обід, вечеря тощо.

Терпець у мене урвався днями, коли свекруха залишала купу посуду в мийці. І взагалі я вже втомилася приходити додому після роботи і готувати вечерю на всіх з дня в день.

Я постаралася донести до чоловіка, щоб його мати мені допомагала. Тарас передав ці слова матері. Прийшов до мене злий і мені каже:

– Тобі що, тяжко посуд помити? Вдома ж не 40 людей!

Я зрозуміла, що це слова матері, і вона налаштовує його проти мене. З цього все почалося і з кожним днем у нас стосунки тільки гірше. Намагалася зі свекрухою налагодити стосунки і навіть попросила допомоги у неї. Почула:

– Мовчи, роби так, я і Тарас кажемо.

Жити окремо у нас немає можливості, мої батьки дуже бідні і дуже далеко. Як бути?

Розлучатись? Допоможіть будь ласка порадою.

Жаль сина рости без батька.

Чому я у такій ситуації?

Не знаю, що робити, як налагодити своє життя і життя нашої родини.

Дякую велике заздалегідь за всі ваші відповіді і думки.

Джерело