Моя дружина справжня істеричка. Так, так, я не обмовився. І не кажіть мені, що я ж бачив на кому одружуюсь. До весілля вона була зовсім іншою

Тиждень тому ми з дружиною відпочивали на дачі у моєї мами. Взимку вони з батьком мешкають у селі. Я теж у захваті від зимових краєвидів, а особливо люблю атмосферу в домі, коли горять дрова у каміні.

Коли ми вже мали повертатись додому, мама передала нам із собою всілякої смакоти. Поклала до торби різної консервації, квашені помідори, ще й домашню ковбаску та шинку.

Ми цілий тиждень не готували, бо мали, що їсти. Навіть збирались відвідати батьків у селі ще й наступних вихідних, щоб запастись гостинцями. В кінці тижня я відварила картоплі, дістала з морозильної камери сала і відкрила останню передану мамою закрутку – мариновані помідори. Краще б ми повечеряли без них. Дружина влаштувала таку істерику, що зіпсувала мені настрій на цілий вечір. А все через те, що в банці з помідорами вона знайшла сиву волосину. Вона так розсердилась, що не підбирала слів.

Того вечора я дізнався стільки нового по власну родину. Виявляється, мої батьки безтолкові нечупари й мене таким виховали. Не розумію через що такі бурхливі емоції. Ну побачила ту волосину, викинь тихо й можеш не їсти, ніхто ж не примушує. Я думаю це все через те, що вона ніколи ні одної баночки не закрила. Звикла жити у батьків за спиною, вся така міська леді. А спробувала б постояти на кухні кілька годин, біля плити, маринуючи двадцять кілограмів помідорів. Тоді б зрозуміла, яка це важка праця й не все вгледиш.

Мене дуже обурила її невдячність. Мої батьки ставляться до неї, як до рідної. Все найкраще для невісточки відкладають. А вона про них таке каже..

Цікаво, якби така ситуація трапилась із їжею, яку приготувала її мама. Вона б теж кричала і називала її нечупарою? Думаю, що ні. Вона б вигадала, як її виправдати, ще і я б залишився винним. Та, переконати її у чомусь справа нереальна. Сперечатись теж набридло. Взагалі не хочу до неї озиватись.

КІНЕЦЬ.