– Як смачно! Люблю, як ти готуєш!

– Павло із задоволенням уплітав їжу матері. Причому вже вкотре лише за цей тиждень.

Єлизавета Матвіївна гладила сина по голові, а потім ще накладала добавки зі словами: “Їж, синку. Я тобі ще покладу. Найголовніше – наїдайся, а то шкіра та кістки одні!”.

Нещодавно Павло одружився з Кариною. До цього вони зустрічалися рік і стосунки у них складалися досить добрі. Практично ніколи не лаялися і скандали у них траплялися за рідкісним винятком.

Сама Єлизавета Матвіївна була задоволена вибором сина і жодного разу йому не висловлювала, що він даремно одружився.

Сама невістка теж виявилася привітною. Жодного разу грубого слова не сказала, та косо не подивилася. Приймала в гостях свекруху з розкритими обіймами. Навіть господарювати на своїй кухні дозволяла.

Інша вже вигнала б давно, висловивши вслід купу невдоволень. А Карина, навпаки, була дуже рада та вдячна допомозі.

Ось тільки став один момент бентежити Єлизавету Максимівну. Останнім часом Павло не так сильно прагнув додому ввечері і постійно приїжджав на вечерю відразу після роботи до матері.

З одного боку, вона подумала, що у подружжя настала криза у відносинах, але син не хоче її засмучуватися і не зізнається. Але з іншого, у них завжди були довірчі стосунки. І взагалі, Павло завжди приходив у гарному настрої.

По ньому й не скажеш, що у сім’ї якісь проблеми. У чому тоді крилася причина того, що відбувається? Це Єлизавета Матвіївна і хотіла зясувати.

– Як смачно! Люблю, як ти готуєш! – Павло із задоволенням уплітав їжу матері. Причому вже вкотре лише за цей тиждень.

– Може  добавки покласти? – дбайливо поцікавилася Єлизавета Матвіївна.

– Якщо можна, то давай. Я дуже зголоднів.

– Ну, що ти, мій хороший. Звісно, можна! До речі, я тобі ще малиновий пиріг спекла, твій улюблений. Тому, як добавку всю з’їси, разом чай питимемо.

Павло був дуже задоволений. Обійняв матір і почав далі уплітати свої улюблені голубці.

– Синку, не зручно спитати, але все ж таки. А дружина тебе вдома зовсім не годує?

Павло проковтнув шматок і було видно, що він мало не похлинувся.

– Чому ж, годує. Просто в тебе набагато смачніше, мамо. Ти не хвилюйся, я тебе об’їдати не буду і гроші за продукти віддам!

Тут Єлизавета Матвіївна одразу ж замахала руками.

– Ось ще! Дурниці які! Невже я рідного сина не нагодую? Та мені ж тільки на радість!

І справді, можливо Паша просто за її їжею скучив і тому вирішив повечеряти в неї. Але, якби це було періодично, то це одна розмова. А тут – на постійній основі, щодня і вже котрий місяць.

Єлизаветі Матвіївні здалася дивною вся ця ситуація і вона вирішила сама її прояснити.

Вона чудово знала, що Карина працює з дому і вирішила зайти до неї у гості, доки син був на роботі.

– Єлизавето Матвіївно, привіт! Як я рада вас бачити! Проходьте!

– Доброго дня, Карино. Не чекала?

– Та що ви! Я завжди вам рада. Чай будете?

– Не відмовлюся.

Саме за чаєм свекруха вирішила прояснити ситуацію.

– Ти мені ось що скажи, Карино, що у вас із Пашею відбувається?

– А що не так? – здивувалася дівчина.

– А те, що котрий місяць він до мене вечеряти ходить. Хіба ти не знаєш? Не повірю, що ти нічого не знаєш. Будь-яка дружина стала б ставити запитання, якщо чоловік приходить додому ситим.

Карина мовчала, бо розуміла, що свекруха її розкусила. Брехати їй було марно, але й викручуватися з ситуації, що склалася, теж треба було.

– Розумієте, тут така річ… Паша, напевно, казав Вам, що я пішла з найму та почала працювати на себе на фрілансі.

– Допустимо, і що ти цим хочеш сказати?

– Я зовсім не встигаю готувати. Ось ніяк!

– Цікаво, а у мультиварці готувати теж не виходить? Я ж спеціально вам її на весілля подарувала, щоб тобі життя полегшить. До речі, де  вона? Невже навіть жодного разу не пробувала там приготувати?

З’ясувалося, що ця сама мультиварка який місяць припадала пилом на балконі.

– Так, Карино! Ти ж не хочеш зіпсувати зі мною стосунки? – грізно подивилася Єлизавета Матвіївна на невістку.

– Про що це ви? Звісно ж, ні! Ви найкраща свекруха на світі.

– Так, ти зуби мені не заговорюй, а краще правду скажи. Ти готувати не вмієш?

Карина підібгала губи.

– Паша сказав, що куховарство моє їсти неможливо. Я й сама чудово розумію, що він не перебільшує. Тож так і вийшло. Вдома практично не снідає, обідає на роботі, а вечеряє у Вас.

Пізніше з’ясувалося, що Карину ніхто й не вчив готувати і змалку її не підпускали до плити. Мати була досить авторитарною жінкою, яка сама звикла всім заправляти.

– Мамо, можна я приготую смачні бутерброди? Я у телепередачі побачила один цікавий рецепт.

– Ось ще! Продукти мені псувати марно. Іди грай в іграшки та нісенітницею не займайся!

Так і вийшло, що з дитинства у Карини відбили все бажання готувати. А коли вийшла заміж, почалися проблеми.

– Так, тепер у мене відторгнення від готування. Та й особливо мені ніколи цим займатися, роботи повно.

– Усю роботу не переробиш, а мужика голодним залишати не можна. Одягай фартух!

– Єлизавето Матвіївно…

Свекруха здивовано подивилася.

– Надягай фартух, кажу! Інакше він скоро не до мене їсти ходитиме, а до молодших панянок.

Тут Карина задумалася, а й справді таке може бути. Домовилися вони, що Єлизавета Матвіївна навчить невістку готувати.

Спочатку було дуже не звично і було величезне бажання все кинути. Але потім, навіть стало виходити.

Минуло два тижні, наближався день народження Павла. Він сам по собі дуже любив домашню їжу, тож не хотів відзначати свято у ресторані. Але оскільки його дружина не вміла готувати, іншого виходу не було.

– Нічого не треба замовляти, ще раз тобі говорю! – стверджувала Єлизавета Матвіївна.

– Та як же так? Прийдуть родичі, колеги по роботі, товариші по службі. Невже я людей залишу голодними?

– Не хвилюйся, стіл буде і в найкращому вигляді – запевняла Павла мати.

Вони з Кариною вирішили зробити йому сюрприз, який справді вдався.

– Не може бути! Вигукнув він, коли зайшов на кухню і побачив, як дружина допомагає готувати його матері.

– Любий, а ти чого так рано?

– Сьогодні раніше на роботі відпустили у зв’язку зі святом. Карино, ти справді готуєш? Не чекав!

Дружина посміхнулася і притулилася до чоловіка.

– Так, а зараз я зроблю тобі подарунок.

– Тссс … Не треба, це і є для мене головним подарунком. Я тобі справді дуже вдячний за нього.

Карина подивилася на свекруху і сказала, що насамперед це її заслуга. Якби не вона, то напевно Павла вже годувала б якась молода панянка. Адже чоловік голодним бути точно не повинен.

Після Карина обійняла свекруху, а та підморгнула синові і натякнула йому, що її план удався.

Ось така історія, шановні. І такі свекрухи бувають… Хоча, здається, в наш час готувати – зовсім не проблема, було б бажання, і YouTube вам на допомогу..

А ви що скажете з цього приводу? Не вміє, чи не бажає? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки.