Для Таніної бабусі слово «кволий » і «ріелтор» були співзвучними. Вона так і сказала своїй внучці, коли та привела знайомити майбутнього чоловіка. З Олегом вона познайомилася в Інтернеті.

Там він був не таким красивим і струнким, яким виявився в житті. В анкеті було сказано, що він шукає дівчину, яка вміє співпереживати. Таню це зачепило. Вона і написала Олегу. Той попередив, що йому сподобалися ще 2 дівчини, і він буде вибирати.

Звичайно, це був жарт. Через пару місяців Олег зробив Тані пропозицію. Весілля зіграли дуже скромно. Після того, як вони повернулися до себе в квартиру, Олег сказала своїй дружині: — Нам треба чесно поговорити. Дітей поки не хочу. Близькість у нас буде за розкладом. Згодна?

Таня нічого не розуміла, і тільки кивнула. Так і почалося їхнє сімейне життя. У Олега було 7 сорочок-одна на кожен день тижня. Ходити в магазин і виносити сміття було оголошено жіночим заняттям. Одного разу Таня зустріла стару подругу.

Не бачилися вони кілька років, розговорилися, повернулася пізно. Увійшовши додому, вона вловила на собі осудливий погляд чоловіка.

— Ти зобов’язана була сьогодні прийти раніше. Сьогодні ж футбол. Адже ж ти знаєш, як я його люблю. Ти повинна була розділити зі мною мої інтереси.

Наступного ранку, дочекавшись, коли чоловік поїде на роботу, Таня зібрала всі речі, зачинила двері і поїхала. Жаль було тільки одне.

Таня хотіла побачити реакцію свого чоловіка, коли той прийде додому і побачить, що Тані немає, і що всі його 7 сорочок валяються невипраними. Права була бабуся. Кволий він був якийсь!

КІНЕЦЬ.