— Я сама думала, що в п’ятдесят п’ять років пізно починати життя з нуля, а потім переконалася в зворотному, – розповідала Тетяна подрузі.

– Може, Віктор і не чоловік мрії, але нам добре разом, і це головне.

– Ну, ти багато років самотня, дочка в столиці, і потрібно було вже давно зайнятися влаштуванням особистого життя, – висловлювала свою думку Надія.

– Твоєму Віктору залишилося кілька років попрацювати до пенсії, а потім будете жити винятково у власне задоволення.

Тетяна теж на це сподівалася, хоча на момент зустрічі з Віктором на сайті знайомств особливих надій на тривалі стосунки не плекала. Вона, в принципі, не збиралася вплутуватися в таку авантюру, але подруга переконала.

Минулий Новий рік Тетяна святкувала у друзів і там усі були парами, а вона одна. Ось Надія і зареєструвала її на сайті, що призвело до зустрічі з Віктором.

— Я людина проста, працьовита, люблю відпочинок на природі, – розповідав чоловік на початку стосунків. – З дружиною давно розлучений, дітей не нажили, тож сам собі господар.

Тетяну в новому знайомому влаштовувало все, ну, або практично все. Іноді вона помічала скупість Віктора, але списувала все на хазяйновитість і ощадливість.

— Якщо ви хочете одружитися з цим Віктором, значить, нам потрібно познайомитися, – говорила їй дочка телефоном, отримавши від матері такі новини.

— Ми поки що вирішили зробити цей рік стосунків пробним, – розповідала їй Тетяна. – Усе-таки дорослі люди, у кожного свій багаж за плечима і потрібно притертися.

— Зазвичай добре перевіряють стосунки ремонт або спільний відпочинок, – сміялася Юлія. – Оскільки вам поки що нічого ремонтувати, їдьте разом на море.

Тетяна подумала про слова доньки і запропонувала обранцеві спільно провести літню відпустку. Тільки Віктор чомусь не зрадів такій пропозиції і почав шукати відмовки.

— Ти розумієш, мене зараз ніхто не відпустить із роботи, – розповідав чоловік. – А я не хочу псувати стосунки з керівництвом, щоб нормально допрацювати до пенсії і піти без конфліктів.

— Отже, влітку в тебе не буде відпустки? – придумувала новий план Тетяна.

— Не буде, тож максимум, що можемо собі дозволити, це поїздки на дачу у вихідні, – важко зітхав Віктор.

— Гаразд, тоді перенесемо це питання ближче до Нового року, – погодилася Тетяна.

Тоді Віктор змовчав, а жінка розцінила його мовчання як згоду і цю тему закрила. Вона в принципі не любила конфлікти і розбірки, вважаючи за краще жити в мирі з усіма. Тому Тетяна ніколи не робила зауваження, якщо Віктор забував купити додому продукти або оплатити рахунки.

— Це, звісно, не моя справа, але чоловік якраз і потрібен як підтримка, напарник і партнер, – говорила їй подруга. – Якщо тобі доводиться самій усе вирішувати, та ще й оплачувати за Віктора рахунки, це дивно.

— Думаю, він збирає на новорічні свята, – мріяла Тетяна. – Це буде наш перший спільний Новий рік, напевно, хоче зробити подарунки. А ще ми обговорювали спільну поїздку на відпочинок, тож я налаштовуюся на сюрприз.

Тільки в міру наближення свята надії на реалізацію плану відпочинку у Тетяни залишалося все менше. Віктор мовчав і нічого не пропонував. Жінка вирішила взяти ініціативу у свої руки і нагадати нареченому про літнє рішення вирушити на спільний відпочинок. Але Віктор знову почав виляти і придумав сто відмовок, через які просто не міг зараз поїхати на море.

— Навіщо нам ця метушня, дорога, витрати і переживання? – не розумів Віктор. – Можна чудово провести свята вдома, спілкуючись із друзями та родичами.

— Тоді давай зберемо всіх разом у нас і відразу познайомимося, – запропонувала Тетяна. – У мене велика квартира, ти запросиш своїх найближчих людей, я – своїх. Мені здається, вийде шикарне свято для всіх.

— Ага, тільки хто оплачуватиме цей банкет? – запитував очевидне Віктор.

— У мене є гроші, ти додаси з відкладених і вийде шикарне застілля, – не розуміла Тетяна. – А після новорічних свят можна поїхати в столицю до моєї доньки і нарешті познайомитеся.

— Стільки метушні і витрат, а в підсумку все буде з’їдено за кілька годин, – кривився Віктор. – Ми з тобою не мільйонери, зайвих коштів немає і годувати купу гостей не бачу сенсу.

— Але мені б не хотілося просто залишитися вдома і дивитися телевізор, їсти салати, а потім піти спати, – засмучено відповідала Тетяна.

— Так і не потрібно цього робити, – заспокоював її чоловік. – Я вже все продумав, у нас буде цікава розважальна програма і абсолютно безкоштовно. Я так щороку відзначаю, і круто виходить.

— Це як? – пожвавилася і зацікавилася Тетяна.

— Щоб не витрачати свої гроші на стіл, приймаючи гостей, потрібно вирушити першим по домівках друзів і родичів, – самовдоволено розповідав Віктор. – У мене є костюм Діда Мороза, щороку я вбираюся і обходжу всіх із привітаннями. Такої розважальної програми вистачає на кілька днів і зрештою всі залишаються задоволені.

— Але ж ти йдеш у гості не з порожніми руками? – не розуміла Тетяна. – Напевно, береш із собою гостинці.

— Ще чого! – посміхався Віктор. – Ти сама порахуй, яка економія виходить: я нічого не витрачаю, сторона, що приймає, годує, поїть і моєму візиту щиро радіє. Потім усі січень сидять на голодному пайку, оскільки всі гроші витрачають за тиждень, а я ще й у прибутку залишаюся.

— І що ти пропонуєш? – слухала і не розуміла Тетяна. – Не будемо ж ми вдвох вдиратися в гості до людей, сідати за стіл і просто розважатися за їхній рахунок.

— А чому ні? – дивувався Віктор. – Ти будеш моєю Снігуронькою. З огляду на те, що цього року можна піти до моїх і твоїх знайомих, ми забезпечимо себе частуваннями і розвагами на всі новорічні свята.

— А мені ти збирався купувати подарунок? – вирішила уточнити цей момент Тетяна, здогадуючись про відповідь.

— Ну, який подарунок, романтика та інші дурниці в нашому віці? – добивав її Віктор.

— Ти краще оціни мою винахідливість і скажи спасибі, що не доведеться зайвий час і гроші на приготування витрачати, – задоволено потирав руки Віктор.

Тетяна чомусь вдячністю і радістю від винахідливості обранця не перейнялася. Сама пропозиція здавалася їй дурним проявом жадібності та скупості. Жінка насилу уявляла себе танцюючою під ялинкою у мало знайомих людей заради безкоштовних частувань. Їй хотілося гарного відпочинку в комфортних умовах. Оскільки Віктор відмовився від пропозиції про спільну поїздку, Тетяна дала їхнім стосункам останній шанс на порятунок.

— Може, в такому разі ми поїдемо на Новий рік у гості до моєї доньки? – запитала вона. – Буде гарна можливість познайомитися і поспілкуватися.

— І нам доведеться сильно витратитися на поїздку? – тут же включився Віктор.

— Як мінімум на дорогу, купівлю подарунків і продуктів точно доведеться витратитися, – перераховувала Тетяна.

— Не підходить, піду краще Дідом Морозом по інших будинках, так точно у вигоді залишимося, – не помічав реакцію жінки Віктор. – Готуй програму і пакети. Усі хочуть добре пригостити Діда Мороза зі Снігуронькою, а ми відмовлятися не будемо.

Тетяна все зрозуміла. Купила собі один квиток на потяг, планувала поїздку до доньки, почала обирати подарунки. Коли повідомила Віктору про свої плани, він чомусь образився, не зрозумів таку принциповість і вважав її дурістю. А Тетяна вважала дурістю свої мрії про весілля з таким пройдисвітом.

Перспектива економії до втрати здорового глузду її абсолютно не влаштовувала, тому Новий рік жінка планувала почати з чистого аркуша. І жадібним дурням у ньому не було місця.

КІНЕЦЬ.