Три дні тому мені подзвонив колишній чоловік, він сказав, що забуде ту жінку і просив, щоб я вибачила його і він повернувся в сім’ю. Люди кажуть, щоб я вибачила Миколу, адже дитині потрібен батько поруч, але я не можу розказати їм правду, вони ж не знають нічого
З Миколою ми познайомилися ще в інституті.
Вже на четвертому курсі ми з ним одружилися.
Згодом стали жити з ним на орендованій квартирі.
Після закінчення навчання ми влаштувалися на роботу.
Було звичайно важко, але наше щире кохання допомагало нам справитися з усіма труднощами.
Вже через два роки я дізналася, що чекаю дитину.
Чоловік сказав, що я маю покинути роботу і сидіти вдома, я погодилась.
Але життя, на жаль, приносить дуже часто неприємні сюрпризи, які можуть повністю змінити наше життя.
Коли я дізналася про іншу жінку чоловіка, то була на шостому місяці.
Виявилося, ця жінка була присутня протягом усього нашого сімейного життя.
Не буду розповідати, що було у мене на душі і той смуток, з якого я не виходила.
Але я, перш за все, хотіла зберегти сім’ю, адже розуміла, що тато дуже важливий для дитини і завжди має бути поряд.
А як же інакше, дитині потрібен батько і ця думка постійно кружляла у мене в голові.
Я вірила, що все пробачу і зможу зрозуміти. Я намагалася зберегти залишки від зруйнованого кохання і колись щасливого сімейного життя, вірила, що в моїх силах налагодити усе наше хороше сімейне життя.
Не дивлячись ні на що, ми намагалися жити далі.
Так вийшло, що я поїхала на вихідні до своїх батьків в інше місто, де мені довелося звернутися до фахівця, адже йшов восьмий місяць.
Виявилося, нічого серйозного і я трохи заспокоїлася. Але лікар прописав деякі препарати.
А у мене в гаманці було не так багато грошей, я вирішила зателефонувати чоловікові з проханням перекинути пару сотень гривень на карту.
На що мій чоловік відповів:
“У тебе є батьки, нехай вони тобі допомагають!”
Моє здивування і образу просто неможливо висловити словами, я ніколи не очікувала таке почути від свого чоловіка.
Микола поводився так, ніби це я зраджувала йому весь цей час, а тепер ще грошей прошу.
Я просто не розуміла за що, чому і як далі з ним жити.
Все стало зрозуміліше коли я повернулася додому – квартира була напівпорожньою.
Чоловік мовчки забрав всі свої речі і поїхав до своїх батьків, мене навіть не став попереджати.
Ми не бачилися, спроби поговорити закінчувалися взаємними докорами.
Я з’їхала з орендованої квартири, адже грошей платити за неї у мене не було, і повернулася до своїх мами й тата.
Це згодом я дізналася, що він каявся вдома, а на роботі продовжував зустрічі з нею.
Минуло ще трохи часу. У мене з’явилася донечка, Наталка.
Раніше я не уявляла, як жити без Миколи, думала, що хочу повернути все назад, а зараз все зникло і здається більше ніколи не повернеться.
Я пережила той період, коли думки, як бджоли роїлися в голові і всі вони були лише про те, де він і що з ним, як йому там. Це все в минулому.
А три дні тому мені подзвонив Микола. Просить пробачити його, каже, що скучив, зрозумів свою помилку і просить, щоб я вибачила і ми знову були разом.
Але чи можна вірити такій людині?
КІНЕЦЬ.