Того дня я дуже втомилася на роботі. Мріяла лише про те, що в автобусі буде бодай одне вільне місце. Але ні…

Автобус був переповнений, тому я змушена була поставити всі пакети з продуктами на підлогу і взяти в руки лоток із яйцями, щоб не побити їх. На наступній зупинці ніхто не вийшов.

Але зайшла маленька тендітна дівчина, і стала поруч зі мною. Коли автобус рушив, я помітила у неї животик — вона була ваrітною. Жоден з пасажирів навіть не думав поступатися їй місцем.

Я не могла все так залишити, тому повернулася до кремезного чоловіка, який розкинувся на два крісла, і сказала: -Вибачте будь ласка.

Чи могли б ви поступитися місцем ваrітній дівчині? Він навіть не звернув на мої слова уваги. Більше того, з місця не зрушив жоден пасажир.

Але я не збиралася здаватися. -Зараз же поступіться місцем дівчині — вже з kриком звернулася я до нього. Чоловік повернув на мене голову і сказав: -Буде моя зупинка, тоді і поступлюся.

-Що ж тоді доведеться вам вийти раніше, — сказала я ці слова, і вдаpила його по голові лотком яєць. Звичайно, все розтеклося по його голові.

Він підвівся, кинyвся на мене і намагався вдаpити, але дідусь, що сидів поруч, заступився за мене.

Я провела ваrітну дівчину до крісла під гyчні оплески пасажирів. -Це зайве. Так повинен був зробити кожен із вас. Жаль тільки, що не всім вистачило сміливості.

КІНЕЦЬ.