Моя бабуся Марія веселої вдачі. Скільки себе пам’ятаю, вона завжди усміхнена та й іншим настрій вміє підняти.

Попри свій поважний вік, весною святкуватиме 75-річницю, старенька не втрачає жагу до життя.

Завжди на ногах та вся у роботі. Трудиться, як бджілка. Я не раз застаю її з якоюсь роботою у руках. Запитую, коли ти вже відпочинеш, а вона мені весело: «На тім світі, онучко, буду відпочивати»

Раніше, коли я була маленькою, батьки залишали мене у бабці на всі літні канікули. Це найкращі спогади мого дитинства.

Я обожнювала саджати з бабусею квіти, рвати вишневі ягоди, щоб потім смакувати вишневим пирогом.

Ввечері ми їли смажену картоплю, сидячи в альтанці під горіхом й довго не лягали спати, розмовляючи про життя.

На жаль, час не стоїть на місці. Я виросла, на разі навчаюся. До бабусі приїжджаю не часто, але кожного разу, коли випадає можливість їду до неї в гості.

Бабка Марія завжди радо зустрічає гостей.

У неї ніколи не буває порожньо в холодильнику, а якщо попередити про свій приїзд, то неодмінно почастуєте вишневим пирогом.

Мені важко спостерігати, як лице бабусі все більше окутує павутинка зморшок. Волосся посивіле, а руки вже не такі міцні, як колись. Бабця частенько нездужає, але рідко на щось скаржиться.

Хочеться, щоб бог оберігав її якомога довше.

Якось я вирішила приїхати до бабці серед тижня, наші пари скасували через раптові зміни у розкладі. Я їхала на декілька днів. Біля будинку помітила чуже взуття, значить у старенької гості.

Заходила тихесенько, щоб зробити сюрприз й стала свідком цікавої історії.

-І чого ти плачеш дурненька, хіба на ньому світ клином зійшовся?

-Бабко Маріє, ну хіба ви не були закохані?

Не можу я на іншого навіть дивитися, не те щоб любити.

-Слухай стару, вона поганого не порадить.

У тебе вдома карниз відпав, треба причепити.

-Та ні, він на місці.

-Ти заміж хочеш, чи як?

Карниз відпав, тож потрібна сильна чоловіча рука, щоб його причепити.

За добро потрібно віддячити смачною вечерею та пляшкою вина. А там все закрутиться саме собою.

-А як він не захоче мені допомагати?

-Захоче, коли б це чоловік від ласого шматочка відмовлявся.

Ну а як відмовиться, то грець із ним.

Покличеш мене, я допоможу тобі з вином.

Жінки почали сміятися, а я разом із ними.

-Ну ти, бабусю, і даєш. Ти ще та інтриганка.

Може й мені допоможеш вийти заміж?

-Аякже, я ще у вас обох на весіллі танцюватиму.

КІНЕЦЬ.