Іра та Степан були одружені чотири роки і жили у квартирі, яка належала матері чоловіка, Наталії Василівні. Іра була 32-річним аудитором, а Степан – архітектором. Жінка була з маленького села, тому її свекруха була незадоволена вибором сина. Наталя Василівна мала вражаючий родовід і вважала, що Іра не пара її синові.

Вона була викладачем в університеті і часто хвалилася своїм благородним походженням. Іра дуже часто відчувала себе ніяково через такі розповіді. Жінка хотіла якнайшвидше купити власне житло. Вона працювала у двох компаніях, щоб заробити на початковий внесок із іпотеки. Якось Наталя Василівна повернулася з роботи і запитала Степана, чи він поїв.

Отримавши негативну відповідь, вона розлютилася від того, що Іра нічого не приготувала для її сина.

-Подумаєш, працює. І що?

Усі працюють. Це звичайний обов’язок жінки. І взагалі чому вона проводить так багато часу на роботі? Які амбіції може мати проста дівчина з села?

-Мамо, ти ж знаєш, що ми хочемо купити квартиру.

-І ти теж? Тобі погано з мамою.

-Ні, мамо. Але нам потрібне своє гніздечко.

Якось на вихідних Степан, Іра та Наталія Василівна вирушили на дачу до старих друзів. Там була Вікторія — дочка подруги Наталії Василівни, Тамари. Свекруха вважала Вікторію ідеальною парою для свого сина і завжди намагалася їх звести. Того дня Вікторія одягла коротку блакитну сукню з великим вирізом, а Іра почувала себе зайвою.

Увечері Ірі зателефонувала мама, повідомила, що хвора. Іра терміново поїхала до неї. Степан, трохи випивши, не зміг встояти перед чарами Вікторії, і ту ніч вони провели разом. Іра вирушила до свого села і знайшла свою матір, яка лежала на ліжку. Вона подбала про неї, викликала лікарів, і повернулася наступного дня.

-Як мама? — Запитав Степан, коли Іра зайшла додому.

-Сьогодні вона в нормі. Слава Богу. -Ти втомилася з дороги? Будеш пиріжки?

— Запитала Наталія Василівна у Іри.

– Це Віка спекла. Чудова пара для мого сина. До речі, вчора в них було… Іра не могла повірити почутому.

Того ж вечора вона зібрала речі і поїхала до села. Для Степана почалися жахливі будні. Він увесь схуд, ні з ким не спілкувався, нагрубіянив Віці і своїй матері, а через кілька місяців вирішив їхати до Іри за вибаченнями. Коли Іра відчинила двері батьківського будинку, Степан і свекруха, яка теж з ним приїхала, не могли повірити своїм очам: Іра була ваrітна.

Степан вибачався на колінах, розповів, що все це підлаштувала його мати, обіцяв більше ніколи не зраджувати і бути найкращим батьком для дитини. Іра вибачила його, майбутні батьки купили собі будинок, а свекруха більше ніколи не наважувалася втручатися в їхнє особисте життя…

КІНЕЦЬ.