Мої батьки довго прожили разом. Я дуже радів, що у мене є і мама, і тато. Коли я ще був маленький, ми були разом дуже щасливі, ходили в зоопарк, їздили подорожувати. Але нещодавно щось змінилося. Точніше тато змінився, став якимось чужим. Він частіше за все починав сварки, причому він міг з мухи роздути слона. Та гірше за все, до мене він став абсолютно байдужим.

Якось мені на уроках стало зле та вчителька попросила мою маму мене забрати з уроків, мама відпросилася з роботи, забрала мене зі школи. Ми прийшли додому та виявилось, що тато вже вдома та, коли ми зайшли у квартиру, на порозі стояли жіноче взуття на моєї мами.

А потім я побачив у нас вдома якусь незнайому мені тьотю, вона якраз одягалася. Тут з ванни вийшов тато та, не сказавши ні слова, одягнувся, взувся та вони з тією жінкою вийшли з нашого дому. Я не розумів що коїться, мама не могла мені пояснити, бо увесь час плакала.

Я не знав що мені робити та як заспокоїти маму. Лише підійшов до неї та міцно її обійняв. Мама почала плакати ще сильніше.

Того вечора я не вечеряв, мені було погано, почалася діарея та я самостійний хлопчик, впорався сам. Потім намазав собі на хліб варення і мамі зробив таку ж страву. Потрібно ж було щось поїсти.

Вночі пройшов тато, та його крики мене розбудили, він чомусь вирішив, що посеред ночі можна кричати на маму. Казав, що це вона в усьому винна. Мама мовчала. Тато якось заспокоївся та залишився вдома. Я не знав, як реагувати. Добре, звичайно, що він дома, але чи потрібний він мені такий.

Пробув тато з нами не довго, якось одного разу мама вигнала його з дому. Чому саме зараз і чому вона його терпіла після того, як він пішов з невідомою нам тьотею, не знаю.

Мама ще декілька днів плакала, їй на роботі дали відпустку, а у мене якраз почалися канікули. Я не знав, як можу допомогти мамі та займався тихенько своїми справами. Так збіглося, що на вулиці розпогодилось, був вихідний та мама запропонувала мені піти на прогулянку. І тоді я побачив, що мама посміхається. Я цьому невимовно зрадів.

По дорозі додому ми купили тортик та коли прийшли почали пити чай, смакуючи тортиком. Мама поглянула на мене та сказала, що дуже мене сильно любить, що усе в нас буде добре. На перших порах трішки буде важко з грошима, але згодом усе налагодиться.

Мені було байдуже на гроші, головне, що мама більше не плаче. Я ствердно кивнув та ми обійнялися.
Якось подзвонив тато та сказав, що хоче, щоб ми знову були всі разом, коли мама відмовила, почав їй щось говорити, від чого мама знову заплакала. Я не зміг на це спокійно дивитися, взяв слухавку та запитав тата чому він робить так, що мама плаче. Сказав, що якщо він і далі буде так робити, я перестану з ним спілкуватися. Тато раптом замовк та поклав слухавку.

З того часу він ще декілька разів телефонував, але мама говорила з ним коротко і ясно. Мама більше не плакала та ми зажили щасливим життям. Не було більше сварок ні за що та батька, який не звертає на мене уваги.

КІНЕЦЬ.