– Знов у нас холодильник порожній! – Невдоволено сказав сам собі, але гучно, Олег. – Даша! – Закричав він після цього.

– Що? – обізвалась його дружина з вітальні.

– Чому в нас знову нічого немає в холодильнику, щоб можна було просто перекусити? Чому…

Даша прийшла на кухню на цей крик свого чоловіка, і так само невдоволено, як він на неї кричав, подивилася на нього, від чого Олег трохи притих.

– А ти сам чому нічого не купиш? Тільки знаєш, що з мене вимагати! – Докорила вона його.

-Тому, що я тобі вже купу раз казав, що кухня та холодильник – це твій обов’язок! Я не знаю, що треба, і коли його купувати! Я не готую, я не…

– А я не вмію читати твої думки, коли знаходжусь у магазині, і надриваючись тягти все, що ти хочеш! – перебила вона Олега.

– Як завжди! Все самому треба робити! – Злісно і з силою він зачинив холодильник, і пішов у спальню, де в нього стояла гра на паузі.

– Ти б менше зависав у грі, а більше про будинок думав, любий мій! – Сказала Дар’я йому вслід.

– Та що ти кажеш? А я, значить, не думаю? – Повернувся він до дружини.

– Не знаю, Олеже, про що ти думаєш, але точно не про це!

– Звичайно! Це ж ти у нас про все думаєш, так, Даша? Я ж тут так, меблі, не більше, правда? Але тільки чомусь я один плачу за два наші кредити! Всю свою зарплату на це віддаю!

– Працюю з одним вихідним на тиждень! А ти навіть не можеш нормально забити холодильник! Чи на твоїй злиденній роботі скасували слово «зарплатня»?

– Знаєш, любий мій, – очманіла від такої образи Даша.

– Що?!

– Ти спочатку сам почни більше заробляти, перш ніж мені цим дорікати! При тому, що я й так більше тебе отримую!

– Ти отримуєш більше за мене?! – здивувався Олег такій заяві.

– Так! Саме так!

– Дозволь тоді спитати, і де вся твоя зарплата постійно? Куди ти її никаєш?

– А за іпотеку хто платить, ти випадково не знаєш? Чи ти вже забув, що ми маємо іпотечну квартиру? – Запитала його Даша.

– А їси ти щодня що? І цього не знаєш? То я тобі й це розповім зараз! Ти їси страви, приготовлені з продуктів, які я купую на свою зарплату! На свої гроші!

– Які я тягну сама з магазину, тому що від тебе допомоги ніколи не дочекатися! А ще потім ці ж продукти й готую, поки ти залипаєш у своїх іграх після роботи, на вихідних, та й у будь-який вільний час! Ще є питання, любий мій? – злісно спитала Даша чоловіка.

– А я взагалі нічого з продуктів не купляю, по-твоєму?

– Пінне – це не продукти! Закуска до пінного – це теж не продукти! Запам’ятай це, будь ласка, раз і назавжди, Олеже!

– Звичайно! Тільки ти ж у нас знаєш, що треба додому, і що взагалі до чого! Правда? – посміхнувся він у відповідь.

– А те, що я втомлююся на роботі, й хочу вдома розслабитись, ти про це забуваєш! Ось мені й доводиться самому собі забезпечувати відпочинок, Даша!

Але вона засміялася Олегові в обличчя. Він навіть зніяковів від цієї різкої зміни настрою дружини.

– Чого ти іржеш?

– А що, мені треба – плакати? Хоча, знаєш, від такого абсурду можна й поплакати, як просміюсь! – Заспокоюючись, відповіла вона чоловікові.

– Абсурду?

– Саме, Олеже! Абсурд! Просто ти з таким серйозним виглядом зараз натякав на те, що я тобі ще й пінне маю тягати щодня з магазину, що я навіть сприйняти це по-іншому не можу!

– У цьому немає нічого смішного!

– Саме так! Це все дуже не смішно, це сумно. Сумно, та убого…

Чоловік глянув на Дашу незрозумілим поглядом.

– Що ти хочеш сказати? Це я убогий? – почав злитися він.

– Знаєш, Олеже, коли ми з тобою тільки познайомилися, ти був таким розумним, різнобічним. Ти книжки читав! Ти вигадував постійно щось!

– По будинку, коли ми жили в орендованій квартирі, допомагав постійно мені! А тепер? На тебе дивитися стало шкода! – відповіла Дар’я йому. – Що з тобою сталося? Чому ти так сильно змінився? Що, чи хто у цьому винен?

– А як я змінився? Я завжди був такий, який зараз! І те, що ти перерахувала щойно… Воно теж у мені є, просто який сенс від цього зараз?

– Ми одружилися, тож мені більше ні до чого вся ця нісенітниця! Та й раніше я на роботі так не втомлювався, як зараз!

– Тобто, вся річ у тому, що ми одружилися? – Здивовано запитала Даша чоловіка.

– Мабуть! Я не знаю! Що ти взагалі пристала до мене? Якщо хочеш когось звинувачувати, звинувачуй себе! А то добре влаштувалася жити ось так на всьому готовому.

– Щоооо?! На чому готовому я живу? – Знову не повірила своїм вухам дружина. – Повторюся, любий мій, я заробляю більше, ніж ти! Я вдома роблю все, що потрібно! Я…

– Та мені начхати, Даша! Начхати, розумієш? Роби далі, заробляй далі! Але я не бачу все одно, щоб ти була хоч трохи вдячна за те, що завдяки мені нам дали сімейну іпотеку! Що немає таких шалених відсотків, як у всіх інших! Але ти на таку подяку не здатна…

– Тож якщо я така погана дружина, якщо тобі зі мною поруч так бридко – розлучайся, і шукай собі новий будинок, нову прислугу, замість мене! У чому проблема? – закричала Дарина на Олега.

– Тобі треба – ти й шукай! – Заявив він дружині, й вирушив назад у спальню, куди й прямував ще до того, як почався цей скандал.

Даша ж дуже розлютилася на чоловіка. Вона не могла так швидко і просто заспокоїтись, як це зробив Олег щойно.

Він, мабуть, цього й хотів: покричати, поскандалити з дружиною, виплеснути на неї весь негатив, що накопичився всередині, і далі йти спокійно за комп’ютер.

А Даша тепер не могла собі знайти місця. Вона і розлучитися хотіла з Олегом прямо зараз, але розуміла, що, якщо розлучиться з ним – втратить квартиру.

А за кредити, які він брав для себе, їй теж доведеться платити, адже вони були взяті в шлюбі, а не до нього.

Та й, щоб йти від чоловіка, у неї має бути хоч якась фінансова подушка, якої зараз, на жаль, не було. Адже вона оплачувала більшу частину всіх фінансових витрат, які нависли над їхньою подружньою парою.

Але вже після цього скандалу, коли Даша сиділа одна у вітальні, та дивилася фільм, поки чоловік грав зі своїми друзями в мерзенні онлайн-ігри, їй спало на думку, як зробити так, щоб вони з чоловіком платили скрізь однаково, і одночасно.

Щоб у неї залишалися хоч якісь гроші після цього, а не як зараз. Зараз у неї мало того, що нічого не залишається, так ще й Олег її звинувачує, що вона мало заробляє.

Наступного дня, коли вони прийшли з роботи, Даша оголосила йому про своє рішення:

– Слухай, пам’ятаєш, ти мені вчора пр…

– Ой, Даша, заспокойся! Не треба це згадувати! – Перебив її Олег. – Я був злий, програвав, а ти під руку потрапила! Говорив тобі раніше, що мене не треба чіпати, коли я зайнятий!

– То я тебе вчора й не чіпала, Олеже! Ти сам на мене накинувся!

– Ну то й що? Давай просто забудемо про це? Мені зараз ще треба за комп, щоб нагороду отримати щомісячну, тож про нашу вчорашню сварку зараз я думати не хочу! І взагалі думати ні про що зараз не хочу, мені на роботі цього вистачає! – виступив «проти» чоловік.

– Дуже, звичайно, за тебе рада, що ти не хочеш нічого чути зараз, любий! Але мене така політика в нас вдома не влаштовує!

– І чого ти хочеш від мене? Щоб я перестав грати? – посміхнувся він у відповідь.

– Ні… Чому ж… Я хочу встановити деякі інші правила! І ці правила будуть обов’язковими для нас обох, незалежно від твоїх розваг, та мого вільного проведення часу!

Олег зацікавився. Він, звісно, ​​подумав уже, що Даша придумала чергову маячню, але йому стало цікаво, яку цього разу.

– Гаразд, – акуратно сказав він дружині. – Розповідай, що ти там вигадала.

– Все дуже просто! Ти мене вчора звинуватив, що я мало заробляю, і що через це у нас брак грошей удома на щось додаткове, зокрема в тебе, так?

– Ну… Припустимо…

– Так ось! Щоб просто зрівняти наші з тобою витрати на будинок, на сім’ю, щоб усе було чесно, і ти мене більше не смів у чомусь звинувачувати, я вирішила скласти такий список…

Даша поклала перед чоловіком листок з розписаними на ньому всіма необхідними витратами на їхню родину.

Там були позначені всі кредити, іпотека, квартплата, витрати на продукти та інше, що купувалося або оплачувалося щомісяця.

– І навіщо мені він? – Все ще не розумів Олег плану дружини, але розумів, що цей план нічим хорошим для нього особисто не обернеться.

– Це для того, щоб ти знав, скільки, коли й куди тобі тепер треба буде платити, любий!

– Я й так знаю, Даша! Я й так плачу наші кредити! У мене немає можливості оплачувати ще щось із цього списку! – заперечив він.

– Але ж у тебе є можливість тикати мене носом у те, що я, бачте, мало заробляю, що у нас немає в холодильнику того, чого хотів би саме ти!

– І такі можливості ти використовуєш завжди максимально! Просто майстерно мене допікаєш, щоб я потім спати вночі навіть нормально не могла!

– Ну, вибач. Що мені ще сказати? Що, я не мав рації? Добре! Я не мав рації! Що таке більше не повториться? Гаразд! Такого не повториться! Але цією нісенітницею я займатися не збираюся!

– Якщо ти не робитимеш цього, то я просто подам на розлучення! Нам доведеться продати цю квартиру, і більшу частину грошей віддати банку, тому що іпотека ще тільки на початку оплати знаходиться!

– І не факт, що ми ще не залишимося йому винні за цю квартиру, навіть після розлучення, та продажу!

– Не зрозумів! Це як? – Злякано подивився Олег на дружину.

Його навіть не обурило те, що вона сказала про розлучення, його більше зачепило, що вони можуть залишитися боржниками понад те, що платять зараз. Хоча Даша вигадала це просто для більшого ефекту.

– А ось так! – Розвела вона руки в сторони, показуючи, що такі реалії життя. – Загалом, Олег, зараз, точніше з наступного місяця, кожен з нас платить рівно половину з усього цього списку, і ще…

– Даша, та не маю я грошей на все це! Як я повинен це платити? Це ти спокійно можеш платити, у тебе ще, виходить, залишатимуться гроші, а я…

– Значить, тобі треба знайти якийсь підробіток, любий мій! Або ж змінити свою роботу на щось прибуткове! – Спокійно пояснила вона йому.

– Змінити?! Знайти підробіток? – обурився він одразу. – А я відпочивати коли буду? Ти про це не подумала, коли складала всю цю маячню?!

– А ти думав, що я теж, можна сказати, не відпочиваю взагалі? Я з роботи приходжу додому, де мені треба щодня щось робити! Готувати, прати, прибирати будинок!

– Я навіть у свої законні вихідні займаюся лише цим! На себе, на свої потреби в мене просто часу не залишається!

– Я тільки перед сном можу трохи телевізор подивитися, щоб хоч якось відпочити – і все! Потім спати, і все по новій!

– А мене це повинно якось турбувати? Ти жінка! Це твій прямий обов’язок!

– Та що ти кажеш? – обурилася Даша. – А твій який прямий обов’язок? Приходити о шостій вечора з роботи, і сидіти до ночі за комп’ютером щодня?!

– Ну…

– Або давай зробимо так. Я звільняюся з роботи зовсім, ти влаштовуєшся на нову роботу, де зарплата покриватиме всі наші потреби! Ти працюватимеш, а я буду домашніми справами займатися? Як тобі такий варіант?

– Та зовсім збожеволіла?! – Ще більше обурився він новій пропозиції.

– Тоді знаходиш підробіток і плати рівно половину з цього списку! – Грізно зробила висновок вона. – Або, як я і сказала, я просто подам на розлучення, і ти тоді залишишся взагалі ні з чим!

Олег схопив цей листочок, де його дружина все встигла розписати по пунктах, записавши туди часові проміжки, в які потрібно здійснити оплату, і пішов у спальню мовчки.

Даша зрозуміла, що йому треба подумати над її словами, все зважити і ухвалити рішення.

Але пройшов тиждень, а він їй нічого так і не сказав. Але Даша помітила, що додому з роботи Олег почав приходити набагато пізніше, грати майже перестав, іноді тільки заходив, щоб пів години позависати у своєму улюбленому світі.

І він почав їй переказувати гроші на продукти, іпотеку. Став зустрічати її з роботи, та допомагати по дому. Загалом, став схожим на того парубка, дружиною якого Даша зоголосилася колись стати.

У Даші з’явилася стійка думка, що ці зміни в ньому сталися, завдяки відмові від гри. Їх сімейне життя теж почало потихеньку налагоджуватися.

Даша просто не могла натішитися на такі приємні зміни в житті чоловіка. Але через місяць такого життя, він їй заявив, що більше не збирається так далі продовжувати.

Він спробував цей тестовий режим змін, і йому не сподобалося, тож продовжувати він не буде. Якщо Дашу це не влаштовує – нехай розлучається.

Так вона і вчинила, подала на розлучення, на поділ майна, а Олег переїхав жити до одного зі своїх друзів, котрий жив у цьому ж місті.

Після завершення всіх шлюборозлучних процесів, Даші знадобився рік, щоб налагодити і відновити своє життя, але вона все ж таки це зробила.

А через пару років вона знову зустріла Олега, він був не голений, шкіра обличчя потемніла, як від якоїсь хвороби, і їй стало навіть трохи шкода колишнього чоловіка.

Але він сам вибрав такий життєвий шлях, так що, крім нього самого, у цьому точно ніхто більше не винний.

А вона відтепер займатиметься лише своїм життям і своїм щастям, не даючи змоги більше нікому все це зіпсувати…

КІНЕЦЬ.