Перед весіллям було багато роботи, але останній тиждень цієї приємної метушні уже добігав до кінця. Найбільше хвилювалася Ірина, адже видавала заміж свою єдину доньку, хоча, ще не давно, здається, вже втратила всяку надію, що її донечка матиме особисте щастя.

Настя росла єдиною донькою в сім’ї Ірини і Павла. Все, що придбали батьки, а нажили вони чимало, бо славилися багачами на все село, було для єдиної донечки.

Коли Настя закінчила школу, поступила в університет – дівчина завжди мріяла стати вчителькою. Відтоді усе і пішло в житті дівчини шкереберть.

Якось після сесії приїхала Настя додому змарніла і сумна. Ірина бачила, що щось недобре коїться з донькою, але списувала все на важке навчання.

Та якось донька не втрималася, розридалася на плечі у матері і розповіла їй про Олега, якого кохає понад життя.

Проте, хлопець, погравшись з нею в любов, кинув її. Якраз перед останнім іспитом подруга шепнула Насті, що її Олег одружується з іншою, яка чекає від нього дитину.

Не повіривши у слова подруги, дівчина кинулася з розпитуваннями до Олега. А той лише зверхньо відповів:

– Ти що, справді думала, що така, як ти, дівчинка з села, може серйозно мене зацікавити? Ти знаєш, яка Єлизавета вишукана, тобі до неї ще ой як далеко. І не намагайся – не наздоженеш. Тому повертайся в своє село і там шукай свою долю.

На канікулах Настю було не впізнати, як не намагалася мама заспокоїти доньку – нічого не виходило, занадто важко дівчина переживала усе, що з нею сталося.

Ірина ледь вмовила доньку повернутися на навчання, адже залишилось небагато, всього півтора року, а Настя навідріз відмовлялася їхати в місто, де все їй мало нагадувати про втрачену любов.

Зібрала Ірина доньку, відправила на навчання, а щоб легше їй було, домовилися з батьком забрати доньку з гуртожитку і зняти для неї квартиру.

Так і зробили. Господарем квартири виявився 30-річний Сергій. Як потім з’ясувалося, чоловік був вдівцем, нещодавно втратив дружину, у нього на руках залишилася трирічна донечка.

Сергій переїхав жити до своїх батьків, які допомагали з донькою, а квартиру вирішив здавати.

Настя відразу сподобалася Сергію, оскільки була дівчиною не лише розумною, але й дуже красивою. Прикипіла до неї і маленька Ксенія.

Настя часто після занять гралася з дитиною, набуваючи досвіду, який, як вона думала, пригодиться їй в майбутній професії.

Та Сергій розумів, що дівчина варта більшого, тому коли Настя закінчила навчання і повернулася в село – не затримував її, відпустив, хоча за півтора року дуже звик до дівчини і навіть закохався.

Вже п’ять років Настя працювала в селі учителькою. Після роботи дівчина замикалася у себе вдома. Батьки не на жарт хвилювалися, адже донька рішуче відкидала залицяння усіх кавалерів. В якийсь момент Ірина вже втратила надію, що єдина донька подарує їй онуків.

Та якось до їхнього подвір’я приїхала автівка, Настя якраз повернулася з роботи. Це був Сергій з Ксенією.

Дівчинка захотіла особисто приїхати до Насті, щоб запросити її на свій день народження. Настя не відмовила…

А потім все закрутилося якось само собою. Сергій був дуже уважним і люблячим, тому коли запропонував дівчині одружитися, Настя відповіла згодою.

Весілля домовилися відгуляти в селі, невеличке, на кілька десятків найближчих родичів і друзів. Найбільше цьому раділа Ксенія, яка не переставала кликати Настю мамою.

І ось, за два дні до весілля, в життя Насті повернувся Олег. Вона саме закінчувала останній урок, як побачила на шкільному подвір’ї його – людину, яка причинила їй стільки болю.

Як виявилося, життя з красивою і перспективною Єлизаветою у нього не склалося. Від спільних знайомих Олег дізнався, що Настя виходить заміж, отож вирішив приїхати, і вберегти її від необдуманого вчинку.

– Я знаю, що ти досі кохаєш мене, – почав Олег. І я теж всі ці роки не переставав тебе любити. Давай будемо разом. Навіщо тобі зв’язувати життя з чужою дитиною? У нас свої будуть.

Настя, вислухавши Олега, нічого йому не відповіла. Та слова хлопця посіяли в її серці серйозне сум’яття. І як тепер бути, дівчина не знала, що їй робити.

Ірина першою помітила, що з Настею знову щось не так. Вирішила поговорити. Коли почула розповідь доньки, і сама не на жарт розхвилювалася.

– Доню, тут тобі ніхто не порадник. Слухай своє серце.

В суботу на подвір’ї Ірини і Павла вигравали весільні музики. Вони видавали заміж свою єдину доньку. Поруч з нареченою стояла щаслива Ксенія, яка нарешті знайшла маму… А Настя знайшла своє щастя.

Джерело