Два роки я не спілкуюся з матір’ю. Раніше в нас були гарні стосунки. Я довіряла їй багато особистого. Перед виїздом за кордон, я попрохала маму дивитися за моєю квартирою. Мама пообіцяла здати її гарним орендарям і слідкувати за порядком. З чистою совістю і спокійною душею, я поїхала в Англію на навчання.

Провчилася я чотири роки на факультеті англійської філології. Навчалася і трішки працювала. Оскільки я отримувала стипендію, то могла собі дозволити працювати лише на вихідних. До того ж, мама надсилала гроші зі здачі квартири. Так, там було не багато, адже життя в Англії не дешеве, але я була рада тим коштам.

Мама казала, що орендарів знайшла серед знайомих. Описала їх в декількох словах. Молода пара без дітей. Тримали папугу та рибок. Я була проти котів та собак. Вони псують меблі та залишають після себе багато шерсті. Дітей у пари не було. Вони тільки побралися. Працювали онлайн, тому завжди були вдома. Мама старалася їх не турбувати. Все таки, молода пара. Якось не зручно приходити до них з неочікуваними візитами. Приходила тільки щоб зняти показники з лічильника і взяти гроші за квартиру.

Пройшов перший рік. За ним другий. Орендарі не бажали виїжджати. Їх влаштовувала моя квартира. Подружжя постійно продовжувало контракт. Мені ж краще. Не треба хвилюватися, що гроші пропадуть.

Після закінчення навчання, я пропрацювала ще рік в Англії на один маленький журнал. Взяла відпустку і приїхала додому. Неочікувано. Хотіла зробити мамі сюрприз.

Все в дома було рідним. За п’ять років на чужині, я не звиклася з менталітетом англійців. Вдома все одно краще. Тут все рідніше. Біда лише з зарплатами. Вирішити б це питання і все буде добре.

Через годину після приїзду, я стояла під маминими дверима. Подзвонила в дзвіночок. Серце тріпотіло, наче пташка. Не бачила неньку стільки років. Зараз обійму її, поцілую в щічку і розтану в її обіймах. Я неймовірно сильно сумувала за нею всі ті п’ять років.

За дверима була тиша. Я знову подзвонила в дзвіночок. Чекала хвилини дві. Весь той час, чула як стукіт мого серця, віддавався шумом в моїх вухах. Напевне мами немає вдома. Погана все таки ідея приїздити без попередження.

Вийшло вкрай по дурному. Здаватися я не хотіла. Вирішила прогулятися до своєї квартири. Стало украй цікаво, а що ж змінилося там за стільки років? Може зробили нову зону для відпочинку? Чи відремонтували дороги? А, ні! Знаю. Зробили новий дитячий майданчик! Коли я їхала, мер міста почав будівництво великого дитячого майданчику.

Про майданчик вгадала. Він правда був великим. Я навіть не очікувала побачити аж п’ятнадцять гойдалок в одному місці! Асфальт новий. Зелені багато. На жаль, для дорослих нічого не придумали, але поставили багато гарних лавочок.

• КОЛЮ! – Якась жінка кричала так гучно зі свого балкону, що її чув весь двір. – Забери Максима! Він заважає мені розвішувати білизну!

Я підняла голову до гори. Хотіла подивитися на крикуху. Я її знайшла. Доволі швидко. То була моя сестра, на балконі моєї квартири.

В голові задзвеніло, адже я одразу все зрозуміла, але не хотіла визнавати. Ось на балкона і мама з’явилася. Вона про щось говорила з сестрою. Я спостерігала за ними і ледь тримала себе в руках. Йти одразу на розбірки, немає сенсу. Треба заспокоїтися.

Тільки через три години, я постукала в двері своєї квартири. Мені відчинила сестра і зомліла через декілька секунд. Її чоловік підняв паніку. Мама просила пробачення, а потім незрозуміло в чому мене звинувачувала. Ще через якийсь час, прохала віддати їй всі гроші, що вона мені присилала.

• Ти поїхала не аби куди, а в Англію! Там легше жити! Гроші течуть, наче мед. В сестри нічого немає! Ти повинна мене зрозуміти! – Казала мені матір, але не так структуровано. Вона постійно прилагала з теми на тему.
• Мамо, а чиї гроші ти мені присилала?
• СВОЇ! Тому поверни!
• Ага. А сестра жила тут безкоштовно?

В мене серце почало боліти. Хотіла випити валідолу і запити чаєм з мелісою.

• Як безкоштовно?! – Обурилась матір. – Вона комуналку платила!

Мені все було ясно. Довелося всю свою відпустку витратити на виселення сестри. Квартиру я зачинила і нікому не здавала. Треба було зробити ремонт. Сестра зіпсувала все, що могла. Вже третій рік вона стоїть зачинена, а матір не бере від мене слухавку. Повідомлень не читає. Як живе сестра, гадки не маю. Мені байдуже.

КІНЕЦЬ.