– Ти думаєш, що ми тебе все життя годуватимемо? Не подобається щось, котись, тебе тут ніхто не тримає!

Ці слова мачухи Наташа запам’ятає надовго. З дитинства вона була незалежною. Мама намагалася виконувати кожну її примху. Дівчинка росла, не знаючи ні в чому відмови.

І ось мами не стало. Наталка не могла зрозуміти, чому мама її «кинула». Їй так було добре з нею. Часто вечорами вона згадувала їхні задушевні розмови.

Іноді доводилося скаржитися їй, бо не все було гаразд у дівчинки.

Маючи складний характер, вона не могла зблизитися з однокласниками. Сутички відбувалися в основному через те, що в них були різні погляди на багато речей.

Настав день, коли батько привів у дім Зінаїду Василівну. Вона не те, що не злюбила дівчинку, а вдавала, ніби її зовсім не існує.

Наталка зустрічалася з мачухою лише під час їжі. Батько неодноразово робив спроби зблизити їх.

– Доню, зрозумій, мені Зіна подобається. Мами давно немає. У хаті потрібна господиня.

– Тату, я сама до її приходу справлялася з усім.

Вона хотіла батькові висловити, що треба починати не з неї, а з мачухи. Це вона збудувала непробивну стіну, відгородилася від падчерки.

Іноді Наталці так хотілося поділитися тим, що турбує її душу. Але було ні з ким.

До бабусі її батько не пускав, вважав, що та погано впливає на його доньку.

В університеті також не було близьких подруг. Її зарозумілий характер не виносив ніхто. Батько свою батьківську любов замінив брендовими шмотками.

Відносини з мачухою у неї так і не налагодилися. А при появі брата, так і  зовсім погіршилися. Наталка почала ревнувати батька до малюка.

Вона не могла пригадати, щоб тато так само  трепетно ставився до неї. Все, що спливало в її пам’яті, так це  море, куди вони всією родиною їздили один раз. Тато там навчив її плавати. З того часу  вона більше ніколи не відчувала дотику його рук.

– Сергію, будь ласка, пограй з дочкою, – говорила мама.

– Дівчинку має виховувати мати, я в цьому нічого не розумію.

А Гоша для нього став «світлом у віконці».

Наталка вважала себе майже вигнанцем  у цій родині. Тому коли Микола, хлопець з архітектурного, запропонував їй зустрічатися, вона зраділа.

Усі вечори, які вони проводили разом, здавалися їй казкою. Коли Наталка вперше почула від нього  гарні слова в свою адресу, їй здавалося,  що вони не про неї.

Вона кілька разів підходила до дзеркала, крутилася, але її сумні очі їй казали: “Він все бреше”.

Микола не брехав. Йому дівчина справді сподобалася. Він із осені спостерігав за нею. Коли переконався, що довкола неї не крутяться хлопці, підійшов.

– Дивуюсь, така дівчина й одна. Дозволь скласти тобі компанію. Можу проводити додому, а хочеш, просто прогуляємось.

Наталя здебільшого мовчала, а Микола показував своє красномовство. Нарешті у дівчини з’явилася людина, яка її любить.

І не просто любить, а розтопив її застигле серце. Вона віддалася цим відносинам без опору.

Закінчивши навчання, молоді люди зіграли весілля. Гучно, звісно, сказано. Так, вечір у сімейному колі. Але головне, Наталя буде завжди поряд із Миколою.

Їхньому сімейному щастю не буде меж. Хоча було одне але – дітей вони не мали.

І ось одного разу біля свого під’їзду вона зустріла жінку з однорічною дитиною на руках.

– Підкажіть, будь ласка, – почала незнайомка, – сорок сьома квартира у цьому під’їзді?

– Так, а що ви хотіли?

– Мені потрібна Наталія Свиридова.

– Це я.

– Ви? Мені Микола вас описував зовсім інакше. – Не заважайте нам із Миколою жити разом, у нас спільна дитина. Ви все одно безплідна.

Наташа не могла прийти до тями після цих слів жінки. Вона  повернулася до квартири, зібрала свої речі і пішла у невідомість.

До батька не поїде, це точно, там ненависна мачуха. Подруг немає. У готель – немає сенсу. Знає, що Коля її шукатиме.

А в їхньому невеликому містечку майже всі знають одне одного в обличчя.

Із роботою теж треба щось вирішувати. Причому, на все про все в неї всього один день, зволікати не можна.

Микола, повернувшись після роботи, зауважив, що речей дружини нема. За телефон, але дзвінки постійно скидаються. Подзвонив батькові Наталки, почув у відповідь:

– Усі баби однакові! Бояться поговорити відверто. Я не маю жодних припущень, де вона може бути. Якщо тільки у колишньої тещі. Більше їй йти нікуди.

І назвав Миколі адресу. Сусіднє місто – трохи проблематично, але роздумувати ніколи, треба діяти швидко, інакше може запізнитися.

Зателефонувавши другові, щоб той прикрив його на роботі, Микола вирушив на пошуки дружини. На таксі його домчали за дві години.

І ось він стоїть перед дверима. Боятися йому нема чого, адже він нічого не зробив поганого. Все завжди було для дружини. За дверима чулася розмова, Микола впізнав голос Наташі. Він різко натиснув кнопку.

– Хто там? – почувся старечий голос.

Чоловік відповів.

На порозі стояла його Наташа. Кинувся її обіймати, але вона відсахнулася.

– Ти всіх так обіймаєш?

– Зайдіть у квартиру, нема чого стирчати на сходовій клітці. Тоді й з’ясовуватимете стосунки, – сказала бабуся.

Наташа розповіла чоловікові все, що накипіло в душі.

– Кохана, вибач, оступився один раз. Це було близько двох років тому. Пам’ятаєш, я ходив на парубочу вечірку до Іллі. Перебрав трохи.

– Друг мене відвіз до себе. А там його майбутня дружина із подругою. Ось Олеська і лягла до мене під бік. Тільки я нічого не пам’ятаю.

– І з того часу вона мене тримає в облозі. Сказав їй, щоб без тесту ДНК навіть не підходила. От і вирішила вона взятися за тебе.

– Пробач, але я дуже тебе люблю і не мислю життя без своєї коханої Наталки.

Вона повірила своєму чоловікові і вперше в житті здалася, бо їй так хотілося бути потрібною.

– А якщо таки твоя дитина?

– Виплачуватиму на його утримання.

Тест ДНК показав, що цей хлопчик не є сином Миколи. Просто жіночка будувала підступні плани, бо Микола їй дуже подобався. На щастя, все склалося не на її користь.

Бог проявив милосердя до молодого подружжя, і незабаром у них із Наталкою з’явилася  донька.

Наталка жодного разу не пошкодувала, що повірила коханому, бо щастя її було безмежне.

Тож, другий шанс – це не завжди погано. Це спосіб знайти істину, та вибудувати щасливе майбутнє. Ви зі мною згодні?

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.

КІНЕЦЬ.