Тетяна покликала в гості подругу та хотіла познайомити її з нареченим. Але їй здавалося, що вони знають одне одного

 

Аліна та Стас познайомилися у поїзді далекого прямування. Вона їхала додому від дочки. А він повертався з якогось вагомого симпозіуму. Стас виглядав досить-таки пристойно: солідний костюм, аромат дорогих парфумів, модні черевики… Та й бесіду вів бездоганно. Аліна зацікавилася попутником.

Стас зателефонував через день після приїзду та запросив до театру. Їм обом сподобалися і сама постановка, і суспільство одне одного. Стас та Аліна почали частіше спілкуватися. Вони ходили на вернісажі, презентації кінофільмів… Стас багато їздив світом, тому знав і ділився безліччю цікавої інформації. Він доглядав елегантно та дарував букети. Аліна ніби повернулася на двадцять років тому. Їм було добре.

Проте спільне життя вони не планували. Якось, після прополки городу на дачі, Аліна заробила біль у попереку. Стас поклав її до лikapні до товариша, відвідував її. А коли ту виписали, відвідував вдома, не допускав жінку до домашніх клопотів. Сам займався прибиранням та… Аліна вже планувала спільне життя, але Стас поїхав до себе і тривалий час не давав про себе знати.

Якось її старовинна подруга запросила її в гості. «Будемо тільки ми з тобою, та ще один чоловік прийде» попередила та. Сидячи за столом, подруги пили каву. У двері зателефонували і зайшов Стас. — Знайомтеся, це моя подруга Аліна, а це Стас, мій наречений.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩