Такого повороту подій у своїй долі я не очікувала. Усі останні роки спільного життя із чоловіком були майже ідеальними. Це мій другий шлюб.

Зійшлися ми в молодості. Він одразу прийняв мою чотирирічну дочку від першого шлюбу, як свою рідну. Майже відразу спланували спільну дитину, в нас з’явився син, хоча я обіцяла собі придивитися до чоловіка і зважитися на другу дитину через п’ять років.

Але, на щастя, все було гаразд. Роки минали, діти дорослішали. Відносини з чоловіком та його батьками (з якими ми жили на одному маєтку) були, можна сказати, ідеальними. І зі свекрухою, як це буває зазвичай у всіх, сварок не було, тільки іноді дрібні недомовки. Вона виявилася напрочуд турботливою та уважною жінкою.

Все перевернула одна смс: “Я сумую!” Повідомлення я випадково побачила на екрані телефону чоловіка. На те, що останнім часом він не випускає мобільний з рук, я не звертала уваги. Але цього разу він випадково забув його, залишив заряджатися, а сам пішов у ванну.

Коли він зайшов до кімнати, я запитала, хто це так за ним сумує. Чоловік відразу зніяковів, але потім, зрозумівши, вигадав на ходу:

– Ой, це на мене запала наша нова секретарка!

Таке дивне виправдання мене дуже насторожило, і я стала уважнішою до поведінки чоловіка. Все частіше він став затримуватись до пізнього вечора, нібито у гаражі у друзів. Іноді я, прокинувшись уночі, помічала, що він йшов на кухню і розмовляв із кимось телефоном. Зрозуміло, йому вже за сорок. І є прислів’я «Сивина в бороду – біс у ребро!» І це виявилось і про нього в тому числі.

Я ніколи не ревнувала, не дзвонила йому, якщо він їхав до друзів, завжди довіряла. А, виявляється, потрібно було контролювати, щоб чоловік не розслаблявся і був відповідальнішим до стосунків та до своєї родини!

Одного дня я мимоволі стала свідком його чергової таємної нічної розмови. Чоловік так захопився, був такий емоційний, кричав в слухавку, що розбудив мене:

– Що тепер тобі робити? Не знаю! Та я розумію, що тепер доведеться тобі їхати. Куди?.. Але треба щось придумати. Менше треба телефон де завгодно кидати! Чи не могла бути уважнішою?

Я стояла як укопана і не могла вимовити жодного слова. Він різко обернувся, почувши шум дверей, що відчинилися на кухню, і випалив у трубку:

– Я передзвоню!

Потім він намагався пояснити, що листування з секретаркою побачив її чоловік. Звинувачена у зраді вона була виставлена за двері, і їй тепер нема де жити. Я, повіривши всій цій казці, разом із чоловіком почала вирішувати його проблему. Не знаю, що тоді було з моїми мізками, мабуть, вони просто відключилися.

Найдивнішим було те, що чоловік майже переконав у необхідності купити житло для його милої молодої співрозмовниці. Як я ще не встигла втягнутися в це і не взяти на себе іпотеку, не знаю.

Але запах чужих парфумів, яким просочився його одяг після чергового “виїзного ремонту в гараж до друзів”, мене протверезив. Я, натиснула на чоловіка й почула найстрашніше для мене – він хотів жити з нами обома!

Фактично він просив згоди на подвійний шлюб. Випадковим свідком цієї бурхливої розмови, що відбувалася на вулиці, у дворі будинку, виявилася свекруха. Вона, замість того щоб відразу привести до тями свого сина і закликати до розсудливості, промовила:

– А чи потягнеш ти?

Я, була засмученою від такого повороту подій, не могла повірити своїм вухам. Вже не стримуючись, прокричала на весь голос:

– Мамо, ви про що?! Він збирається жити на дві родини, а ви про гроші?

У голові в мене в цей час вирували думки, але треба було трохи охолонути, щоб якомога спокійніше відповісти – син був дома і все чув.

До речі, деякі знайомі моїх свекрів так і живуть – на дві родини. Хтось потай, хтось відкрито. Тому для батьків чоловіка така ситуація не стала дивовижною, вони її сприйняли цілком прийнятною, як не дивно.

Але для мене це просто катастрофа! Напевно, було б приємніше, щоб він приховував свої стосунки з коханкою, ніж вимагати від мене прийняти її в ролі другої дружини. Як я ще не погодилася (а ця ідея була у чоловіка), щоб вона пожила в нас якийсь час.

Я зараз знаходжуся не те, що в паніці – все ніби як сон, не реальність. І чоловік теж гарний, каже, що кохає, кидати не хоче, буде з нами – зі мною та дітьми, але водночас не бажає викреслювати зі свого життя свою нову жінку. Наважитися на розлучення я поки що не можу, але й так все залишати теж не згодна.

КІНЕЦЬ.