Мене звати Борис, мені 40 років. Все частіше я став згадувати слова своєї покійної  бабусі:

Сину, ніколи не випрошуй кохання. Твоя людина тебе знайде. Кожному Бог створив пару. А ти чекай.

А  я не хотів довго чекати. З молодості був нетерплячий. У 25 років я зустрів  Ларису, й закохався по самі вуха.

Запрошував її в ресторани, влаштовував сюрпризи, дарував квіти та дорогі подарунки. Словом, стелився як тільки міг, лише б вона відповіла мені взаємністю. А Лариса  тільки дозволяла себе любити. І заміж вона погодилася вийти за мене, коли дізналася, що вагітна. Я це прекрасно розумів, але думав, що з часом вона мене покохає.

Я довго не втрачав надії, щоб  побачити на собі захоплений погляд дружини. У шлюбі у нас народилося двоє дітей- Макар та Софія. Я  працюю в логістичній компанії – робота серйозна, але й заробітки відповідні. Лариса працює перукарем у салоні. Дітиначаються в школі  та  ходять  на різні гуртки. Щоліта ми їздимо відпочивати. По дому дружині завжди допомагаю, стараюсь приділяти увагу, щотижня дарую квіти. З роками Лариса до мене звикла й полюбила.

Нещодавно на роботі у мене виникли проблеми, зарплату зменшили. Щоб хоч якось залишитись на плаву я став таксувати по вечорах. Було важко, але я все робив заради благополуччя своїх дітей та дружини.

Шкода, що Лариса цього не оцінила. Я прийшов з роботи, повечеряв, і пішов вниз на парковку. Вже біля машини помітив, що забув сумку з документами та ключі. Діти гостювали у моєї мами. Я зайшов у коридор і почув, що моя Лариса говорить по телефону:

“Так,  ввечері  на декілька годин я вся твоя, Боря сьогодні знову таксує, тому я вільна. Чекатиму на тебе біля супермаркету через годину. До зустрічі , котику”,-щебетала по телефону Лариса.

Я тихо забрав сумку, і спустився до авто. Як вона з ним говорила. Я всі роки випрошував у неї кохання. Тварина невдячна. Я не тямив себе від люті. Таксувати того вечора я не поїхав, а вирішити зловити це стерво на гарячому.

Через годину я чекав голубків на парковці біля супермаркету. Моя дружина сіла в незнайоме авто. Я поїхав слідом за ними. Лариса з коханцем зайшла до готелю. Вони стояли в холі  й вибирали номер. Я почекав, коли вони піднімуться. Я постукав у двері їхнього номеру саме у розпал їхньої забави.  Я не міг дивитися на Ларису, така вона мені стала огидна. Коханцю її теж добряче морду начистив.

Подав на розлучення. Лариса просилася, щоб я її пробачив. Падала на коліна. Я не зміг їй пробачити…Двічі в одну річку не ввійдеш… Цю жінку я ще кохаю, але треба мати чоловічу гідність…

КІНЕЦЬ.