Після школи я приїхала до Києва, щоб улітку попрацювати, а восени пішла вчитися. Жила у двоюрідної сестри. У неї є чоловік та двоє дітей.

Сестра дуже часто працювала допізна, і я теж, і наші вихідні майже не співпадали. Відповідно, я з її чоловіком проводила дуже багато часу.

Ми розмовляли, жартували, іноді жартували одне про одного. Якось я помітила, що він почав до мене залицятися.

Наступні півроку я переводила все в жарт, але потім сестра поїхала на два тижні і ми залишилися одні з дітьми. Я не встояла, і ми з ним провели ніч.

Я думала 1-2 рази і на цьому все закінчиться, але сталося інакше. Все дуже швидко почало розвиватися і я в нього закохалася.

Оскільки він більшу частину часу перебуває на роботі, ми листуємося в інтернеті. Він теж мене любить, але разом ми не можемо бути, каже, що дітей без батька не залишить, бо сам жив без батьків.

Каже, що з сім’ї піде лише коли діти школу закінчать, а це буде років за 10. Я намагаюся на ньому не зациклюється, ходжу клубами, фліртую з хлопцями, але весь час думаю про нього.

Люблю його шалено! Я вже і з’їхала на орендовану квартиру, щоб якнайменше мені про нього нагадувало, але все одно думаю про нього постійно.

Та й він мені своїми смсками та дзвінками у вирішенні питання зовсім не допомагає. У мене не вистачає сили сказати, що між нами все скінчено, тому що я його кохаю.

Я не знаю що мені робити. Я молода і красива дівчина (можна сказати, лялечка), мені лише 22 роки. Все це вже триває три роки.

Що мені робити, я не знаю. Допоможіть порадою, будь ласка.

КІНЕЦЬ.