Та добре! Погодилася, але сказала, що тепер він повинен 15 днів з 30 на місяці цілком і повністю взяти на себе турботу про дитину, готувати ті самі сніданки, годувати їх вечерею, відводити і забирати з садочку. І прибирання квартири, і готування у вихідні має ділитися порівну. Зять тоді сказав про розлучення, мовляв, така дружина йому не потрібна

Та добре! Погодилася, і до чого це призвело?

У нас з чоловіком спочатку було кохання, ніжність, розуміння, все легко, а потім народилася дитина. Звичайно, всі турботи про малечу і вся домашня робота були на мені.

Ну а як же, чоловік працює, забезпечує сім’ю, приходить втомлений.

А ти ж удома цілий день, як це нічого не встигла? А те, що дитина весь день не давала навіть поїсти, не те щоб прибрати і приготувати, його не цікавить.

А чим довше у шлюбі, тим більше чоловік сідає на шию. І я все більше винна.

Ось таке сімейне життя у більшості людей. Спочатку все добре, обоє працюють, ділять побут більш0менш порівну. Потім декрет і всі обов’язки перекладають на дружину.

М’яко, плавно: «Ти ж удома, а я втомився». Ага. Здоровений мужик втомився ходити на роботу, а дружина з дитиною, потім з двома в декреті не втомлюється!

Тільки погана людина не любить і не жаліє дружину. Мені здається, що «жаліє» – ключове!

Може навіть любити, але не шкода дружину, хай хоч звалиться, а ввечері полюблю хвилинки зо три і спати. Саме жаліти важливо.

Не на словах, а на ділі – мовчки начистити картоплі, зварити бульйон, винести сміття. Хоча б це. І мовчки, не вимагаючи щохвилини схвалення та похвали, як дитина.

А дружина в цей час відпочине або себе в порядок приведе. Можна і з коляскою погуляти годинку. Так жили мої батьки.

Можливо, нудно, без пристрастей, але жаліючи один одного, були по-справжньому близькі та рідні. Це я й досі бачу.

Моя сестра відразу встановила правила в будинку, коли їй чоловік сказав, що настав час виходити з декрету на роботу. Їхній дитині було тоді два роки!

Вона погодилася, але сказала, що тепер він повинен 15 днів з 30 на місяці цілком і повністю взяти на себе турботу про дитину, готувати ті самі сніданки, годувати їх вечерею, відводити і забирати з садочку.

І прибирання квартири, і готування у вихідні має ділитися порівну. Зять тоді сказав про розлучення, мовляв, така дружина йому не потрібна.

Розлучилися. Сестра вдруге заміжня, народила ще двох дітей, а її колишній чоловік так і живе з батьками на всьому готовому.

Мабуть, ніяк не вибере собі дружину-прислугу.

Джерело