Свого часу я прийняла для себе морально складне рішення – не говорити чоловікові правду про те, що я почала більше заробляти. А причина в тому, що він живе одним днем, як і його мама. Тому грошей зазвичай у них немає. Я ж втомилася жити тиждень на широку ногу, а потім три харчуватися макаронами

Свого часу я прийняла для себе морально складне рішення – не говорити чоловікові правду про те, що я почала більше заробляти.

А причина в тому, що він живе одним днем, як і його мама. Тому грошей зазвичай у них немає. Я ж втомилася жити тиждень на широку ногу, а потім три харчуватися макаронами.

Тимофій мені сподобався своєю легкістю спілкування. Він не переймався через дрібниці, йшов уперед, і мене це надихало. Сама я людина дуже обережна, схильна до рефлексії, складно переживаю всякі неприємні ситуації. Дві протилежності притягнулися.

Але після весілля стало зрозуміло, що легке ставлення до життя у чоловіка, по-перше, спадкове, а по-друге, поширюється на все, в тому числі й на сімейний бюджет. Після зарплати він заможна людина, яка не дивиться на цінники та дозволяє собі все. А коли зарплата блискавично закінчується, харчується макаронами до наступної зарплати.

Причому заробляє чоловік непогано, якби не його власне марнотратство і таке ж відношення його мами, нам би цілком вистачало на життя, та й відкладати вдавалося. Якщо з чоловіком я ще якось намагалась налагодити контакт і домовитись, щоб він марно не витрачав гроші, то зі свекрухою було складніше.

Вона спочатку промотувала свої гроші, а це її зарплата та пенсія, а потім починала просити у сина.

– Я вже своє в злиднях нажилася, вистачить. Хочу зараз як людина пожити. Ну, не розрахувала, буває, – говорила свекруха, приходячи до нас у гості по чергову порцію фінансової допомоги. Чоловік залазив у борги, але давав їй гроші. Це ж мати, як їй відмовити.

На мої запитання, як ми наступного місяця житимемо, він тільки посміхався своєю веселою посмішкою і казав, що розберемося.

При цьому в будинку було на що витратити гроші. Ми живемо в моїй квартирі, де давно потрібно зробити нормальний ремонт. Але грошей на це постійно не вистачає, то тут підмажемо, то там підфарбуємо. Це не рятує. А чоловік все зі своєю легкою безтурботною посмішкою та коронним “розберемося”.

Коли мені на роботі підняли зарплату та підвищили, я хотіла насамперед поділитися цією новиною з чоловіком. Надбавка суттєва, я довго до цього йшла, мені було чим пишатися. Але потім я посиділа, поміркувала, і зрозуміла, що нічого я йому говорити не буду. Він та його мама можуть розмотати будь-яку суму грошей.

Я вирішила “невраховані” надлишки відкладати. Мені було важко не розповісти про це чоловікові, але я розуміла, що тут брехня на користь. Гірше від цього нікому не буде, натомість я зможу накопичити грошей на ремонт чи відпустку, та й машину ми давно хотіли.

Поборовши себе, я мовчала. А чоловік усе продовжував жити, як і раніше, спускаючи зарплату майже за день і спонсоруючи свою маму.

З накопичених грошей я змінила ноутбук, а чоловікові сказала, що це видали на роботі, щоб я могла нормально працювати у разі чергового локдауну або на вихідних термінові завдання виконувати. Сплатила чоловікові лікування зубів, знову збрехавши, що у нас на роботі для співробітників, та їх сімʼї діють знижки.

Ось так трохи мені вдавалось “латати дірки”, які раніше не вдавалося закривати. Але нещодавно у нас був корпоратив, на якому мій напідпитку начальник розбовкав, що скоро я можу отримати чергове підвищення, тому що керівництво оцінило показники мого відділу за квартал.

Начальник пішов, а чоловік вчепився як кліщ у слова “чергове” та “мій відділ”. Брехати далі я не стала, зізнавшись, що отримала підвищення, ось уже пів року працюю на новій посаді.

– А що, за підвищення зарплату не надбавили? – підозріло примружився чоловік. Я промовчала. А що казати?

Повернувшись додому, чоловік відразу почав випитувати, чому я йому не розповіла про підвищення.

– Може соромно зізнатися, яким чином ти його отримала? Ця фраза мене образила до глибини душі. Тут я перестала стримувати себе і розповіла, в чому причина обману. Про його поведінку, про поведінку його мами, про те, як я втомилася від його постійного марнотратства.

Чоловік образився ще сильніше, зібрав сумку і з гордо піднятою головою пішов до мами. Потім свекруха зателефонувала мені, але я скинула виклик, як тільки зрозуміла, про що буде розмова. Ще вона мене життю не вчила. Якби не вона, цієї проблеми взагалі не виникло б.

Чоловік уже три дні не дзвонить, не пише. Я теж не збираюся першою йти на примирення. Як йому в голову прийшло таке мені сказати! Поки він не попросить вибачення, я з ним і розмовляти не хочу. А він, мабуть, чекає вибачень від мене. Та й нехай чекає. Мені просити вибачення по суті нема за що.

Нас у сім’ї двоє: я та мій старший брат Толя. Не можу сказати, що ми завжди добре дружили. У дитинстві я часто ревнував до нього батьків, хотів бути кращим, ніж

Ніколи не думала, що доведеться розписуватись з уже колишнім чоловіком вдруге. Але життя обернулося зовсім не так, як планувалося. Разом прожили 15 років, народилися син та донька. Довго терпіла загули чоловіка, але коли він почав

Мені 27 років і я зруйнувала своє життя, думаючи, що мій вчинок його поліпшить. Я зробила позбулася дитини заради кар’єри, і тепер ніколи не зможу мати дітей. За свою кар’єру

КІНЕЦЬ.