Ірина особливо не готувалася до Нового року. Дочка поїде до друзів на дачу. Повернеться четвертого числа. Вже майже три роки як Аркадія не ста ло. А самій Ірині хіба багато треба? Ірина познайомилася з Іваном на дні народження друзів. Ходили у кіно кілька разів. А одного разу він прийшов із другом.

Побачивши Аркадія, стрепенулося серце в Ірини. В обох одразу виникла взаємна симпатія. Коли Іван помітив, що Ірина явно віддає перевагу Аркадію, просто відійшов убік.

Та так і не одружився… У двері подзвонили. Вона не одразу впізнала Івана в об’ємній куртці та хутряній шапці, насунутій до самих очей. А дізнавшись, ахнула. — Я у брата гостював. Прожив три дні і вирішив повернутися. Нема чим дихати в їхньому задушливому місті. Відвик я. А по дорозі назад вирішив ось тебе відвідати, — розповів Іван.

Іван дістав із мішка сушене листя смородини, попросив заварити з чаєм. Аромат літнього саду поплив кухнею. Під Новий рік вони пили смородиновий чай із пирогами. А вранці Іван збирався додому. Ірина провела його на вокзал. — Приїжджай до мене. Чекатиму. Знаєш, як у нас там гарно! — умовляв Іван…

— Залишив ти мене одну, Аркадій. А я ось візьму і поїду до Івана, — сказала вона, дивлячись на фотографію чоловіка. — Куди це ти збиралася їхати? — На порозі кімнати стояла Юлія. — Ой, а я не чекала на тебе так рано! — Зраділа Ірина. – А чим це так у нас пахне? — Принюхалася дочка. — Смородиною. Іван Іванович заїжджав. А ти не одна? – Ірина побачила за спиною дочки чоловіка.

— Мамо, це Дмитро. Чоловік вийшов до Ірини та привітався. — Дмитро зробив мені пропозицію, — додала почервоніла Юля і глянула на хлопця. — То чого в коридорі стоїте?

Проходьте, — заметушилася Ірина. Вони nили смородиновий чай із тортом, який принесли молоді. Потім Ірина з дочкою сиділи на дивані, обнявшись. — Ти любиш його? — Запитала Ірина. — Так, мамо. Я така щаслива. Ти постарайся зрозуміти правильно. Він розлучений, квартиру залишив дружині та дочці.

Ти не проти, якщо ми у нас поживемо, поки квартиру не купимо? — Ну що, Аркадію, поїдемо до Івана? Не заперечуєш?.. Ось так змінилося нудне самотнє життя Ірини. Новий рік – пора несподіваних чудес для тих, хто в них вірить і чекає…

КІНЕЦЬ.