Світлана раптово зіткнулася з неприємною ситуацією, побачивши свого чоловіка Андрія за кермом їхньої машини разом із колишньою дівчиною, яка не дочекалася його з армії.

Образа охопила Світлану, і вона не стала з’ясовувати обставини, просто виставила чоловіка з квартири.

Вона відчула біль і розчарування, адже тепер їй доведеться справлятися самій, хоча на руках був син Льошка, якого треба виховувати.

Світлана не мала на кого сподіватися: її власна сім’я не могла допомогти, а батьки чоловіка завжди ставилися до неї холодно.

Тим часом Андрій сидів у бабусиній квартирі, осмислюючи свою помилку. Він зрозумів, що зустріч із Юлею, колишньою дівчиною, була марною і безглуздою.

Знав, що не треба було погоджуватися підвезти її, але все сталося надто швидко, і Світлана не дала йому жодного шансу пояснити. Він відчував, що ситуація зайшла занадто далеко.

Свекруха, дізнавшись про все від Світлани, вирішила втрутитися. Прийшовши до Андрія, вона, не реагуючи на його подив, дістала старий шкіряний ремінь – символ батьківського виховання, і пригадала йому уроки з дитинства.

Вона швидко перейшла до справи, караючи Андрія ременем, як колись його батько робив для “виховання”. Це змусило Андрія відкритися й пояснити ситуацію, і мати почала працювати на примирення.

Свекруха змогла змусити і Світлану, і Андрія охолонути та почути одне одного. Після розмови обидва зрозуміли, що серйозних причин для конфлікту не було – ситуацію можна було врегулювати простим поясненням.

Ремінь, як символ дисципліни та примирення, тепер спокійно лежить у ящику. На всякий випадок.

КІНЕЦЬ.