– Світланочко, ти не могла б позичити мені сукню зі стразами на ювілей? – благала подруга по телефону. Світлана нещодавно розщедрилася на цю сукню, зшиту з вишуканої італійської тканини.

Незважаючи на свої сумніви, відчайдушні благання подруги, що супроводжується обіцянками дбайливого ставлення, змусили Світлану здатися.

– У нас домовленість: якщо воно зіпсується, ти виплачуєш мені компенсацію, – заявила Світлана.

– Звичайно, не хвилюйся! – погодилася подруга. Через пару днів після розмови подруга знову зателефонувала Світлані, але вже з іншим настроєм.

– Це ти у всьому винна!

– Звuнуватuла її подруга.

– Що трапилося? – Запитала Свєта, засмутивши.

– Сукня була надто тісною і порвалася в ресторані! До того ж Ірка була в такій же, а вона набагато стрункіша! – крuчала подруга.

– Краще поверни сукню в первозданному вигляді, а то… у нас домовленість, – попередила Світлана. Коли сукню повернули, на ній була пляма від майонезу та розірваний шов.

Світлана віднесла його на ремонт до кравчини, сплативши рахунок сама.

Цей акт доброти коштував їй як грошей, так і дружби, оскільки вони перестали спілкуватися. Кажуть, що жодна добра справа не залишається непоміченою, але подивимося, якою буде відповідь на таку допомогу подрузі.

КІНЕЦЬ.