Світлана, дізнавшись, ким є невістка її дочки, не могла повірити, якою підступною може бути доля. Вона зрозуміла, що їй час терміново виправляти помилки минулого.
Коли Лєра прийшла в засмучених почуттях, її мати, сімдесятирічна Світлана, поцікавилася її поганим настроєм, побоюючись, що з зятем Володимиром щось трапилося.
Лєра швидко пояснила, що з Володимиром усе гаразд, а справа у її сині Миколі, який у двадцять років вирішив одружитися.
Новина спантеличила Світлану, коли Лєра розповіла,
що майбутня наречена – Люда, ще й онука давньої суперниці Світлани Алли.
Це одкровення відкрило давню таємницю, яка ретельно приховувалася: колись Світлана відбила у Алли її чоловіка, що викликало тиху ворожнечу.
Алла зловісно передбачила відплату, яка, на думку Світлани, мала здійснитися через союз їхніх онуків.
Незважаючи на складне минуле, Світлана усвідомила марність протистояння долі та запропонувала Лєрі змиритися з рішенням молодої пари, наголосивши, що справжньому коханню не повинно бути перешкод.
Світлана запропонувала помиритися з Аллою до весілля, визнаючи їх майбутній родинний зв’язок.
Ця історія кохання та суперництва поколінь завершилася визнанням того, що образи минулого не повинні заважати щастю майбутнього покоління, наголошуючи на силі прощення та непередбачуванності долі.
Питання полягає в тому, чи змогли б ви пробачити, як Алла вибачила подругу-розлучницю?!
КІНЕЦЬ.