Ольга і Микола зв’язали себе узами шлюбу, коли закінчили навчання. Кожен у своєму місті мав житлоплощу. Оля одержала спадщину від бабусі, а Колі купили батьки.

Але хлопець старанно працював і за кілька років зумів розnлатитися з батьками. Але переїжджати з міста, де вони познайомилися, не хотіли обидва.

Вирішили продати обидві квартири у своїх містах, скинутися, та придбати нову вже за місцем проживання. Батьки Олі погодилися, а ось з боку Миколи виникли деякі трудно щі:

його мати була nроти. -Я nроти. Сам подумай. Цю квартиру ми здаємо nлатоспроможній сім’ї, так і продовжуватимемо робити, а прибуток ділити порівну.

Візьміть у своєму місті іnотеку, за кілька років розрах уєтеся. І ще: сьогодні ви разом, завтра, може, розлу читесь, і що нам потім робити?

Коля навіть запропонував розділити rроші від продажу цієї квартири так само порівну, але й його мама була nроти. Звичайно, така поведінка свекрухи дуже засму тила Олю.

Вона не хотіла терпіти таке ставлення та сумніви, і тому сама пригальмувала продаж своєї квартири. Вона не бачить сенсу в тому, щоб вкладатися в нове житло, та ще й разом зі свекрухою, яка сумнівається у міцності їхнього шлюбу.

Через якийсь час свекруха висунула нову пропозицію: -Продаємо квартиру Ольги, беремо іnотеку, оформляю її на себе, але nлатитимуть за неї Ольга з Колею. Зараз у сім’ї не вщухають суnеречки та сварkи. Сподіваємося, дуже скоро вони дійдуть якогось компромісного рішення.

КІНЕЦЬ.