У нас зі свекрухою напружені стосунки, це я зрозуміла ще з найпершої зустрічі, коли вона запитала чоловіка (її сина) — «Чи не можна не одружуватися?» виправдовуючи свої слова тим, що він у дитинстві говорив, що одружиться тільки на мамі своїй. Я, м’яко кажучи, була здивована, але вже тоді зрозуміла, що це ще початок.

У неї єдиний син — мій чоловік Андрій, напевно, тому вона так ревнує до мене, думала я. У мене з чоловіком все чудово в сім’ї. У нас 3 дорослих дітей, 2 сини та дочка. Мій чоловік прекрасна людина: сумлінний, уважний, люблячий, щедрий та добрий батько. Ось тільки його матуся.

надзвонює кожен день по мільйон разів, вранці без попередження просто візьме і прийде, »їсти принесла синочку», ніби я його не годую. Хоче забиратися, я не раз говорила — не треба, не варто, але кому говорю це.

Дуже часто з порожніх приводів кличе до себе додому. Ми з чоловіком kупили наш будинок у іnотеку, працювали і nлатили, я навіть вуз закінчила з дітьми.

Однак мати чоловіка всім виглядом показує неприязнь до мене. Коли тільки вийшла заміж, намагалася нормалізувати наші стосунки, вітала у всілякі свята, і квіти та подарунки дарувала.

Але толку то … З самого початку мені було не по собі, думала, що ж не так роблю, але потім усвідомила те, що nроблема зовсім не в мені, а в ній. Навіть якби невістка в неї була та, яку вона обрала, все одно було б таке ставлення.

Нещодавно хво ріли і я, і чоловік і діти, а вона дзвонить і питає , як він, навіть онуками не цікавиться. Навіть не знаю, що сказати. Вона так ревнує… Якби був в неї не один син, а кілька дітей, мені, здається, так би не вийшло.

КІНЕЦЬ.