Я вчитель молодших класів, зарплата дуже маленька. Чоловік охоронець у магазині, заробіток теж не дуже. Тому не можемо винайняти квартиру, а живемо у його батьків. Свекруха сама й запропонувала.

Я не хотіла жити з ними разом, але подумала, що так зможемо заощадити на оренді квартири. Але не тут було. Свекруха вже першого місяця сказала, що ми повинні вносити половину суми за комунальні послуги.

Я сказала, що половина це багато, нас цілий день немає вдома, та й свекруха не заощаджує воду та світло. Нехай і більше платять. Вона поскаржилася моєму чоловікові, і той учинив скандал.

Звинуватив мене у невдячності до його мами, сказавши, що ми маємо самі платити за комунальні, бо живемо у квартирі батьків. Я погодилася, оскільки виходу не було, адже ціну за орендоване житло ми не потягнемо.

Але з того дня я свекруху повністю ігнорувала. Вона ображалася, намагалася помиритись, але мені вона стала неприємна, як людина.

І ось сьогодні вона сказала, що ми повинні купувати їжу на всіх, навіть список написала. Аргумент  – вона готує, а ми приносимо продукти. Мабуть, свекруха вирішила, що вперше змогла наполягти на своєму і цього разу вийде.

У списку був майонез, який ні я, ні мій чоловік не їмо. І ще багато чого, що ми ніколи не купуємо. Батьки чоловіка люблять смачно поїсти, без м’яса жодного дня не можуть, а я більше віддаю перевагу фруктам і овочам.

Я вирішила, що краще платитиму за оренду в комуналці, але зі свекрухою жити не буду. Залишилося тільки чоловіка переконати.

Мені здається, що вона просто зрозуміла, що можна тиснути на чоловіка. А він що, він їхній син, тож відчуває провину, що напросилися жити з ними.

КІНЕЦЬ.