Щиро співчуваю авторові сповіді, де свекруха наполягає на вихованні дитини від першого шлюбу, у мене ситуація схожа, тільки є спільна з чоловіком дитина. І у нього хлопчик 6 років від абсолютно неадекватної матері, яка працює танцівницею.

Так ось, свекруха возиться з онуком. Щовихідних забирає на всі дні, поки його мати будує своє життя. Зі мною свекруха не спілкується.

Хоча її син живе зі мною щасливо у моїй квартирі. У нас 2 машини в сім’ї та донька. Я ту дитину до себе не пускаю категорично. І не даю спілкуватися дітям, ми не в гаремі живемо, де всі діти спільні, і чоловік не султан.

Проти спілкування чоловіка з дитиною ніколи не була. Сходіть у кіно, кафе, погуляйте, але не більше, аліментів мінімум. Але не на шкоду нинішній родині. Чоловік ніби й любить сина, але щовихідних його рідна мати змушує його виконувати обов’язок, щоб приїхав і побачився.

На нашу дитину їй абсолютно байдуже, є улюблений онук. Колишня дружина ще і всякі псування на смерть робила на чоловіка. Втомилися по бабках ходити, підкладала дитині в кишені заговорену сіль, щоб той татові передав. Навіщо мені свою сім’ю наражати на якісь ризики з боку неадекватної жінки.

Ось виростуть діти і вирішать, треба їм спілкуватися чи ні. Так бабуся взагалі не розуміє, вона моєю дитиною хоче розважити дитину тій мадам, щоб вона поспілкувався.

А мене на дух не переносе. Чоловік тільки зараз почав мамі говорити, щоб не лізла, до цього зберігав нейтральну позицію, що мене злило.

Чужі діти є, помилки минулого є, я не виховувала і не народжувала ту дитину, і любити і приймати не зобов’язана. Я виходила заміж без дітей. Дивина навіть у тому, що після нашого весілля, свекруха о 10-й вечора поїхала через все місто забрати онука до себе на вихідні.

У тебе син щойно вдало одружився, приїдь додому і посиди з чоловіком, порадуйся і відмічай, так ні, обов’язково онука забирати на вихідні. А онук виросте та забуде бабусю, у нього є бабуся та дідусь у мами. Вони однаково ріднішими будуть завжди.

А дбати про старих батьків все одно буде син та його родина. Але свекруха цього не розуміє. У моєму випадку правда дитина з матір’ю живе, і дай боже їй здоров’я ще років на 12.

Чоловіки люблять дітей коханої жінки. А мати сама думала, коли народжувала, хай і сьорбає це сама. Як би це не звучало, але іноді краще не народжувати.

КІНЕЦЬ.