Свекруха відмовилася допомагати із семирічним онуком, який цього року пішов до школи. Каже, що вона не має здоров’я, щоб з ним возитися.

А що з ним возитися? Забирати зі школи та годувати обідом? Ось це викликає якісь труднощі? При тому, що від свекрухи до школи лише дві зупинки автобусом.

Навесні син ходив у садок, куди його водили та забирали ми з чоловіком, свекруху до цієї справи не залучали. Потім садок зачинився на ремонт.

Тоді онука забрали погостювати мої батьки. Якраз і дитина відпочила, і мої батьки з онуком натішилися. Свекруха знову в цьому не брала участі.

Але я й не розраховувала, у неї город із весни до осені. Та й особливої потреби теж не було, ми самі якось справлялися, а ось зі школою нам допомога була вже потрібна.

Від нашого будинку школа знаходиться далеко. У нас квартира в новобудовах, обіцяли там школу здати, але щось поки що ніяк не можуть закінчити будівництво, довелося записувати дитину в іншу.

Інша розташована за пів години їзди автобусом, але там є пересадка, тому для дитини поки що це проблематично, їй взагалі треба звикнути до ритму школи та нового ступеня в житті.

Натомість від свекрухи школа у двох зупинках. Тому було логічно припустити, що з дитиною нам допоможе свекруха. А що їй?

Прийшла в обід, забрала онука, обідом погодувала, а далі чекай, коли ми за ним приїдемо.

Нам же зриватися з роботи, щоб забрати дитину зі школи, ніхто не дозволив би, тому або син сам їде додому, що дуже складно поки, або чекає у бабусі.

– У мене здоров’я не дозволяє з онуком возитися, – стиснула губи свекруха, коли ми розповіли їй ситуацію.

Та що ти? На городі головою до низу стояти з квітня по вересень у неї сили є, а з онуком посидіти – вже все, здоров’я немає, який сум.

Навіть умовляння, що поїздити за онуком треба буде лише перші тижнів зо три, а далі він уже сам зможе дві зупинки проїхати, на свекруху не подіяли.

Я промовчала, чоловік з мамою посварився, бо насправді не про таку велику послугу ми в неї просимо, але вона стояла на своєму.

Свекруха відмовилася, ми не можемо, мої батьки живуть в іншому регіоні, а вирішувати проблему треба. І що робити? Ми з чоловіком довго думали, але дійшли висновку – треба наймати няню.

Вона приїжджатиме за дитиною до школи, відвозитиме її додому, годуватиме обідом і все. Це має бути не так вже й накладно. Тим більше ми гроші збиралися брати з тих, що зазвичай віддавали свекрусі як допомогу. Вона без них точно не помре, просто отримуватиме менше.

Але свекруха, яка звикла до певної суми на місяць, дуже обурилася та невдоволено тепер з нами розмовляє. Мовляв, якщо людина за станом здоров’я не може слідкувати за дитиною, то чому в неї урізають кошти.

Але ж я знаю, що з її здоров’ям все добре. Це просто вона зайвий раз хоче подивитися серіальчик та не напружуватися. Я думаю, нічого страшного з нею не станеться, якось переживе. Зрештою, через її відмову ми повинні додатково витрачатися.

Сподіваюся, вона не скандалитиме далі, тому що в мене взагалі немає жодного бажання з нею зайвий раз перетинатися. Нехай чоловік із нею спілкується і пояснює кожен раз, чому в неї поменшало грошей.

КІНЕЦЬ.