Кинувши у відро ганчірку, Олена сперлася об підвіконня. Запаморочення і нудота не давали працювати. Дівчина присіла на стілець, щоб перепочити. І навіщо вона кинулася мити ці вікна, адже вагітність буквально не давала їй життя? Подивившись через чисте скло на випрані фіранки, Олена посміхнулася.

Паша має допомогти їй потім їх повісити, і в будинку стане затишно. Вони одружилися чотири місяці тому, от і доводиться наводити лад у будинку свекрів.

У перший день після весілля свекруха, Тамара Петрівна, лаяла свого чоловіка: — Вставай, город поливати треба, бо все засохне! Олені стало шкода свекра і вона, прихопивши лійку, почала поливати рослини.

Повернувшись до будинку, молодій жінці треба було перемити гору посуду, доки у ліжках солодко хропли чоловіки. Господиня поїхала на ринок продавати овочі. Того ранку Олена всерйоз задумалася про життя.

Перемив каструлі, вона присіла. Невже на неї чекає така суєта? Та ні, це, просто, через накопичені справи за останній час.

Все залагодиться, і Тамарі Петрівні Олена подобається, адже невістка дуже кохає її сина. Щоб це довести, дівчина принесла потрібні продукти з погребу і почала готувати обід. Нехай бачить Тамара Петрівна, що вона гарна господиня.

Апетитні запахи привабили чоловіків. Недовго вони дивилися на наваристий бульйон у каструлі і шматки м’яса. Прихопивши ложки, чоловіки із задоволенням скуштували Оленин борщ. Дівчина сподівалася, що догодила родичам, і Тамара Петрівна, повернувшись з ринка, неодмінно її похвалить!

Тільки даремно Олена на це сподівалася. Ще з порога, принюхавшись до запахів, свекруха почала лаятись. А заглянувши у каструлю, жінка почала лаятися ще більше. Олені ніколи не доводилося чути стільки дивних і грубих слів на свою адресу.

Свекруха строго наказала берегти запаси і не тринькати їх праворуч-ліворуч. Дівчині хотілося отримати підтримку від чоловіка та свекра, одна ті сиділи, приховавши очі.

Наче шкідливі коти! Увечері чоловік розповів Олені, що в їхній родині заведено залишати добрі продукти для продажу. Дівчині це було невтямки.

Вона теж не міська, але вони з мамою не заощаджували на овочах. Так, вони не возили на ринок надлишки. Олена не розуміла уклад її нової родини.

Півночі дівчина не могла заснути, згадуючи слова мами, яка була проти цього весілля. Не сподобалися жінці її свати. Але Олена пішла всупереч матері. Вона сильно кохала свого високого темноволосого Павла. З ним вони разом вступали до інституту.

Тільки хлопець бали не добрав. У гуртожитку у них все кохання і сталося, через що Олена завагітніла. Паша цьому не зрадів, але пообіцяв дбати. Народжену дитину вирішили потім бабусям віддати, щоб навчання закінчити.

Ось уже 4-й місяць Олені доводилося мучитися під дахом чужого будинку. До кухні Тамара Петрівна дівчину не підпускала. Мовляв, нема чого витрачати продукти. Зварить свекруху якусь кашу на воді, а овочі на ринку продасть.

Гроші потім крадькома перераховує. Олена роботу собі знаходила по хаті, на грядках працювала. Паша останнім часом почав їй дорікати: — Схудла як, уже навіть взятися нема за що!

— А з чого мені форму підтримувати, якщо кручусь наче білка в колесі, ще й не їм нічого?! — Заперечувала Олена. Тільки ось майбутній малюк теж терпів разом з мамою.

Якось Олена захотіла риби, збігала в магазин за нею. Вдома приготувала смачний рибний пиріг. Вечерю чоловіки уплітали так, що за вухами тріщало. А от свекрусі марно було доказувати, що їжа, приготована за власні гроші.

Погнала вона Олену свинарник чистити. В хліві дівчина розридалася.

Раптом вона почула поступ свекра. Той захлопнув за собою двері і, сунувши вузлик в руки дівчини, сказав: — Дякую тобі за смачний пиріг, доню. Але тут ти не зможеш жити, з’їсть вона тебе, моя гарна.

Біжи звідси, поки не пізно. Розгорнувши вузлик, Олена побачила свій пиріг. Вона плакала і їла, незважаючи на неприємні запахи у сараї. Вночі дівчина згадувала слова старого. Невже Паша не захистить її тут? Невже він — яблучко, що впало неподалік своєї яблуні?

Вирішила Олена випрати ці фіранки, щоб перевірити чоловіка. Увечері попросила його допомогти їх повісити, а він процідив крізь зуби: — Сама їх зняла, сама й вішай! Мені ніколи. Його фраза засмутила дівчину до сліз. Несподівано хтось постукав у двері. Відкривши, Олена побачила листоношу. — Тримайте посилку! — весело сказала Катя, вручаючи Олені важку коробку. Відкривши її, молода жінка дістала одяг для майбутнього малюка і ахнула:

— Мамо моя, скільки ж вечорів ти витратила, зв’язати це? У цей момент у будинок увійшла Тамара Петрівна і, кинувши зневажливий погляд на чисті вікна, сказала: — Прохолоджуєшся?

А з грядок ще кабачки не зібрані з огірками. Чим мені завтра торгувати? Потім вона взяла посилку та висипала вміст на підлогу.

— Які речі родичі надіслали! А ось цим, мабуть, можна завтра й поторгувати!

— Взявши в руки невеликі в’язані килимки, вона потягла їх до себе в кімнату. Сказане свекрухою стало для Олени останньою краплею, і вона вискочила надвір.

Вона бігла і бігла, поки не наздогнала листоношу Катю.

— Ти куди? Ходімо до мене, — запропонувала та Олені. Незабаром вони разом сиділи за столом і пили чай з бубликами.

— Не можна тобі повертатись до цієї жаби. З’їсть вона тебе, — примовляла Катя.

— Я тобі дам грошей на квиток, і їдь до матері, бо пізно стане. Переночувавши у листоноші, Олена наступного дня вирушила до будинку свекрухи зібрати речі.

А та лише дорікнула в’їдливо, побачивши, як невістка в чемодан одяг складає: — Що, нагулялася?

Тепер з пузом до мами? Чоловік сидів недалеко і осудливо проводив поглядом дружину. Він навіть не спробував її зупинити. У визначений термін Олена народила прекрасного малюка.

Пізніше вона змогла продовжити навчання заочно в інституті, вийшла заміж і знайшла хорошу роботу. А Паша так нікуди і не вступив, замінивши свою матір на ринку. Колишньої свекрухи не стало кілька років тому.

Після того, як Олена поїхала, Тамара Петрівна потрапила прямо животом на коли у хліві. На лікуванні вирішила зекономити. Так і померла. Покарав її Бог за таке відношення до добрих людей.

КІНЕЦЬ.