Нам із моїм чоловіком у певному сенсі пощастило. Нам не довелося на початку сімейного життя думати про придбання житлоплощі, збирати гроші, влазити в борги. Я не можу сказати, що ми обидва з багатих сімей, але нестачі коштів ні я, ні він ніколи у своєму житті не відчували. За це, звісно, потрібно подякувати нашим батькам.

Після весілля ми стали жити в однокімнатній квартирі, яка мені дісталася у спадок. Тоді я ще була студенткою, мені залишався ще рік навчання у ВНЗ, а ця квартира якраз була поруч із моїм університетом.

У моєму розпорядженні була ще одна двокімнатна квартира. Її я здавала квартирантам. Після закінчення університету ми переїхали в трикімнатну квартиру, яка належала батькам мого чоловіка.

Вони переїхали в будинок, тому квартира пустувала. Ми якраз очікували поповнення, тому постало питання про розширення житлоплощі. Спочатку ми планували переїхати в мою двушку, але свекри запропонували нам жити в їхній квартирі.

Спершу мене це обрадувало. Мені подобалася квартира свекрів, вона була світлою і просторою, але район, у якому вона була розташована, важко було назвати хорошим. Ми з чоловіком вирішили не зациклюватися на поганому, і все одно переїхали жити в цю квартиру. Зробили ремонт, оформили для дитини дитячу.

Згодом я зрозуміла, що, напевно, ми погарячкували. Район справді був неблагополучний. Свекруха і свекор звикли, а мені було страшно навіть вийти самій із дитиною на прогулянку. У нашому дворі постійно сиділи якісь особи в незрозумілому стані, вечорами було чути мат, часто були бійки.

Мені, звісно, хотілося перебратися в спокійніше і тихіше місце, щоб можна було без занепокоєння відпустити дитину погуляти на подвір’я, але наших накопичень поки що бракувало, а влазити в борги ми не хотіли категорично.

Ми стали розглядати варіант переїхати в мою двушку, де ми хотіли жити спочатку, але потім дізналися, що я знову вагітна. Нам, із двома дітьми і собакою, було б там просто тісно, тому ми вирішили залишити все як і раніше.

Один випадок, який стався не так давно, повністю змінив усе, і я твердо вирішила, що більше в цьому будинку не залишуся.

Чоловік поїхав у відрядження на тиждень, а я залишилася одна на господарстві. Йому і раніше доводилося від’їжджати від нас на кілька днів, але до нас на допомогу приходила моя мама або свекруха, а цього разу я мала на тиждень залишитися сама.

Мене це анітрохи не турбувало, поки один із наших сусідів не напився і не почав стукати до нас у двері. Я страшенно перелякалася, викликала міліцію. Його втихомирили, але цей випадок повторився знову. Як я вже сказала, чоловік був у від’їзді, я була одна з дітьми і боялася зайвий раз вийти з квартири, щоб раптом не перетнутися з цим неадекватним.

У той момент я твердо вирішила, що ми тут більше не залишимося. Чоловік не став мене відмовляти, підтримав моє рішення.

– Якщо тобі так буде спокійніше, давай міняти житло – сказав він.

Батьки чоловіка теж нас підтримали, коли ми повідомили їм цю новину. Свекруха дала добро на продаж їхньої квартири, дві моїх квартири ми теж вирішили продати. Здавалося, що все складалося ідеально.

Мої квартири ми продали швидко. Вони обидві розташовані в гарному районі, обидві з гарним ремонтом, тому на них покупці знайшлися швидше. Трикімнатна квартира батьків чоловіка продавалася трохи довше, але все ж таки теж знайшовся покупець.

Ми збиралися купити трикімнатну квартиру в більш благополучному районі міста і однушку в новобудові. За нашими розрахунками, у нас мала ще залишитися хороша сума на ремонт. Тут свекруха почала вносити в наш план свої корективи.

– Якщо ви хочете, щоб гроші з продажу нашої квартири ми віддали вам, то Рита повинна відмовитися від своєї частки в новій квартирі. Нова трикімнатна має належати тільки нашому синові – заявила вона.

Свекруха додала, що її син привів мене після весілля до трикімнатної квартири, тож у нього і має залишитися трикімнатна квартира в тому разі, якщо раптом ми вирішимо розлучитися.

Я сторопіла від такої заяви. Я нагадала свекрусі, що в мене теж були квартири, і гроші з їхнього продажу я вкладаю у спільне житло, а вкладати свої гроші в нерухомість, до якої потім не матиму жодного стосунку, я не збираюся.

Чоловік метався між мною і своєю матір’ю. Тим більше, що свекруха почала каламутити воду дуже невчасно, ми вже уклали попередню угоду з господарями нової квартири, і в разі відмови довелося б заплатити заставу в подвійному розмірі.

Здавалося, що ідеальним виходом було б просто не брати гроші свекрухи, а просто купити трикімнатну квартиру з продажу моїх квартир, але тоді виходило, що я купую житло тільки за свої гроші, а чоловік не вклав би ні копійки. Знову виходить, що я опиняюся в невигідній ситуації.

Виходить, що батьки чоловіка спочатку пообіцяли нам гроші з продажу квартири і ми розраховували на цю суму, а тепер починаються якісь проблеми….

КІНЕЦЬ.