Костянтин сприйняв всерйоз слова дружини тільки тоді, коли опинився на її місці. Раніше мати йшла ще до його приходу, але зараз він сидів вдома, бо був у відпустці, часто доводилося зустрічатися з матір’ю. Кожен день після п’ятої вечора Мирослава Андріївна приходила до них додому та проводила щоденну ревізію.

А по вихідних іноді по два рази в день. У неї були ключі від квартири, тому вона ніколи не попереджала і не питала дозволу. Невістку вона сильно недолюблювала, тому готування було основним предметом для перевірок.

Мирослава Андріївна дозволяла собі не тільки перевіряти приготоване, але і викидати неугодні їй продукти. Олена намагалася кожен день затримувати як можна довше на роботі, щоб не стикатися зайвий раз зі свекрухою.

Незабаром Костянтин втомився від такого стану справ. Мати знову порпалася в холодильнику і обурювалася: -Хіба це борщ?

Хто так готує?! Там навіть м’яса нормального немає! Твоя Олена не господиня зовсім. Не можна так чоловіка годувати. Костянтин не витримав. -Мама, мене все влаштовує.

Ми з Оленою не любимо багато м’яса, тому я спеціально прошу її туди багато його не класти. Годі лізти у наші каструлі. Мирослава Андріївна осудливо стулила губи.

-Ось як ти заспівав! А адже сам за два роки сімейного життя схуд на десять кілограмів! Дружина поrано стежить за тобою. Хто повинен піклуватися про тебе, якщо не дружина? Мати! А ти не цінуєш…

-Мамо, я просто позбувся зайвої ваги. Хто сказав, що зайва вага – це добре? Як ти зрозуміти не можеш, що твоє постійне втручання вже поперек горла стоїть.

Навіщо ти вчора цілий пакет продуктів викинула? Ми ж за них гроші платимо. Мирослава Андріївна похмуро подивилася на сина.

-Це на продукти були, а суцільна хімія! -Мама, поверни ключі від квартири. З-за тебе Олена кожен день пізніше приходить, я дружину не бачу майже! Просто поверни ключі!

-Що?!

-Мені повторити? Жінка обра зилася, шпурнувши ключі на стіл, гордо пішла. Повернувшись додому, Олена виявила чоловіка, він сидів на стільці, закривши очі руками.

-Костя, що сталося? Знову твоя мама приходила? Що їй не цей раз не сподобалося?

Костянтин приречено знизав плечима і вказав на стіл, де лежали ключі. Олена мало не танцювала від радості, дізнавшись, що свекруха більше не буде до них постійно заходити.

КІНЕЦЬ.