– Свекруха нагліє і нагліє! – А, якщо розсудити по закону, то ніхто ніяких грошей не давав, свідків нема, розписки немає, договорів нема! Які їй відсотки

У сестри непроста ситуація у сім’ї. Вона розлучилася, але з чоловіком живе. Житло, нажите у шлюбі, поділила, окрему однокімнатну квартиру собі купила.

У її чоловіка теж вийшло квартиру купити, але він купив двокімнатну в будинку, що ще будується. Довелося йому ще й невеликий кредит брати. Їхній син залишився у прольоті. Хоча спочатку вони хотіли йому допомогти.

Історія почалася давно, але сестра про це не знала. П’ятнадцять років тому, коли Сашкові було одинадцять років, подружжя купило житло у кредит.

До цього вони багато років кочували то по родичах, то по орендованих квартирах. Купили вони трикімнатну квартиру, їм пощастило: бабусин спадкоємець поспішав із продажем, поступився за відсутність ремонту, та терміновість.

– Вася на новій роботі премію за підсумками року отримав. На перший внесок вистачить, — раділа сестра.

Взяли вони іпотеку. Переїхали. Сестра раділа, а її чоловік зберігав таємницю: премія була, але менша, ніж він видав, частина премії, були грошима його матері.

Жили собі люди спокійно, Сашка виховували. Між собою, якщо й сварилися, то нечасто. Здебільшого, сестра з матір’ю Васі скандалила, бо не любили вони один одного.

Виріс Сашко, вивчився. У двадцять два роки вже працював, з дівчиною жив. Дівчина була в положенні. Стали сестра із зятем думати, що робити.

Жити з майбутньою невісткою сестра не хотіла. Вася запропонував розміняти трикімнатну, на дві однокімнатні.

– Так і зробимо! – Вирішила сестра. – В одній самі житимемо, другу на словах Сашкові та його нареченій віддамо. Далі – поживемо, побачимо!

Як тільки квартиру було виставлено на продаж, до Васі з’явилася його мати. Грошей захотіла!

Мовляв, давала кошти аж на п’ять квадратних метрів, хотіла б повернути й, навіть не за новими цінами, її б і стара ціна влаштувала.

– Повернути двісті тисяч? Та не питання! Запитання в іншому: чому Вася мовчав? Він знав, що я не прийму жодної копійки від його матері, — була обурена сестра.

Люди ходили, квартиру дивились. А разом з цим і апетити сестриної свекрухи підростали: двісті тисяч – мало! Мовляв, продають, не за дешево. Чотириста просити не стала, а триста попросила.

– Вася пообіцяв їй. Я йому сказала, що не варто розкидатись обіцянками. Ще не вечір, його мати може й до мільйона дійти, — сказала сестра.

Скандал із Василем, скандал зі свекрухою. Обурило сестру, що її свекруха у рідного онука гроші забрати хоче. Розмін для Сашка і майбутнього малюка, а свекруха нагліє і нагліє.

– А, якщо розсудити по закону, то ніхто ніяких грошей не давав, свідків нема, розписки немає, договорів нема. Які їй відсотки?

– Шукали варіанти, щоб нам на дві однокімнатні вистачило. А за мінусом грошей для свекрухи, могло б не вистачити! Чоловік за моєю спиною гроші брав, нехай сам віддає, — вирішила сестра.

Знову скандал із Василем та із його матір’ю. І якщо так, то мати Васі вирішила всю суму отримати, всі чотириста тисяч. Давала двісті на покупку п’яти квадратних метрів, отримає чотириста з продажу тих самих п’яти квадратних метрів за новими цінами.

— Хай ідуть у дупу! – Психувала сестра. – Розлучатимуся, ділитиму майно, куплю собі житло. Нехай Вася сам думає про свою долю, де буде жити, як з матір’ю розрахується, як Сашкові допоможе.

Сашко дуже хотів обіцяну квартиру. Тим більше бабуся пообіцяла, що віддасть йому відібрані у його батьків чотириста тисяч. Це буде подарунок на появу правнука чи правнучки.

– На мирову хотіла йти! Сашка попросила, щоб із бабусею поговорив. Фіг з ним, нехай чотириста тисяч, раз все одно свекруха Сашкові хотіла їх віддати, то навіщо їх узагалі забирати та передавати з рук в руки? Нехай на рахунок купівлі квартири підуть, — розповіла сестра.

Сашко сказав, що його наречена вже обирає машину, яку вони куплять на чотириста тисяч, тому з бабусею розмовляти відмовився.

Тут у сестри забрало впало! Вона зупинила продаж квартири, знявши оголошення і подала на розлучення!

– Нікого слухати не стану! Вони всі тільки про себе думають, чим я гірша? — спитала сестра.

Розлучилися, квартиру поділили, продали. Сестра купила собі однокімнатну. Це її особиста квартира.

Вася взяв євро-двушку в будинку, що будувався, матері він видав тільки сто тисяч, більше не зміг. І то йому довелося ще брати кредит. Так, як його квартира ще не добудована, жити його сестра пустила до себе, на своїх умовах.

Сашко образився. Мати Васі образилася. Їх, типу, кинули! Один на квартиру, другий на гроші. Сашко одружився, свою матір на весілля не покликав.

Вирішив, що саме вона стала ключовою фігурою, завдяки якій, обіцяні квартира та машина пролетіли повз нього.

Сестра живе із Василем. Ще й бюджет поділила, адже Вася допомагає сім’ї Сашка. Мати Васі сильно здала після відомого вірусу, дивом виживши. Ліки, лікарі, санаторії.

Тому й окремий бюджет. Сестрі до Василевих витрат на матір справи немає, головне, щоб Вася їх нових домовленостей дотримувався.

Прикро за сестру. Ніколи б не подумала, що Сашко стане такою поганою людиною. Неправильно він тоді з бабиними грошима, яких за фактом і не було, вирішив.

І на матір даремно він образився. Все нормально було б, якби Василь не змовчав під час купівлі трикімнатної. Все було б нормально, якби матір зятя не розкотила губу на вартість п’яти квадратних метрів.

– Тепер і овдовіти не страшно, – жартує сестра. – Все поділено, ніхто до мене не прийде, продавати й ділити нічого не доведеться.

Хоч не сумує, це тішить! Вася, звісно, ​​лайно. І мати його не краща. Головне, що сестра спокійна. У племінника син.

Сподіваюся, виросте, та влаштує батькові судний день! А ви що скажете? Чи мала сестра приборкати свої амбіції, та погодитися задовольнити своїх “родичів”?

КІНЕЦЬ.