Стосунки між Ніною та її свекрухою, Наталею Борисівною, завжди були теплими й доброзичливими. Ніна високо цінувала її, поважала за те, як вона виховала сина.

Коли Ніна запросила свекруху на обід, вона із задоволенням прийняла запрошення.

Ніна витратила весь ранок на приготування вишуканого обіду: борщ із м’ясом, запіканку з картоплею та грибами, два різні салати та власноруч спечений торт. Коли свекруха прийшла, стіл уже був накритий.

Наталя Борисівна була у захваті від чудового обіду та почала хвалити Ніну, згадуючи її кулінарні таланти. Ніна, відчуваючи, що свекруха хоче на щось натякнути, не помилилася.

Наталя Борисівна згадала, що всі свята вони проводили в родині Ніни, і запропонувала відзначити Великдень у них. Ніна жахнулася від думки про те, скільки доведеться готувати і прибирати після банкету з великою кількістю гостей.

Не бажаючи брати на себе таку відповідальність, Ніна дипломатично запропонувала гостювати в свекрухи наступного тижня, адже вони давно не були у неї.

Але Наталя Борисівна пропустила цю пропозицію повз вуха і продовжила розмову про святкування. Ніна, розуміючи, що свекруха очікує конкретних обіцянок, вирішила сказати, що час зараз небезпечний через епідемію, і не варто ризикувати, організовуючи велике зібрання.

Свекруха, трохи образившись на такий розвиток подій, провела ще деякий час, спілкуючись із невісткою, але пізніше зібралася додому.

Ніна щедро подякувала їй за візит, поклала з собою шматок торта та свіжі овочі й фрукти з дачі батьків. Наталя Борисівна подякувала за чудовий обід, хоча видно було, що її трохи засмутила відповідь Ніни щодо святкування Великодня.

КІНЕЦЬ.