Артем і Іра нарешті відсвяткували весілля. Під час тосту батьки чоловіка урочисто подарували їм ключі від квартири, перев’язані червоним бантом. Усі родичі були здивовані.

– Ти знав про це? Твої батьки планували такий подарунок? – запитала Іра.

– Ні, для мене це такий самий сюрприз, як і для тебе, – відповів Артем.

Мама Іри тим часом продала маленьку кімнату, що залишилася від покійної бабусі, і подарувала дочці конверт із грошима:

– Доню, ніколи не покладайся на інших у фінансових питаннях. Нехай ці гроші залишаються у тебе на крайній випадок.

Минув місяць. Свекри вирішили навідатися в гості до молодят. Іра ретельно готувалася до їхнього приїзду: приготувала найкращі страви та вдягла гарний одяг.

– Як у вас затишно! Одразу видно, що твоя дружина стежить за порядком, – похвалила свекруха.

Після цього розпочалася розмова про дітей:

– Ну, коли вже нас потішите? Хочеться поняньчитися з онуками! – запитала мама Артема.

– Мамо, зараз ще не час, – відповів він.

– До речі, ми тут з однією пропозицією.

– Якою? – зацікавився Артем.

– Може, Діана (твоя сестра) поки поживе у вас? Їй треба знайти роботу в центрі міста, звикнути до нових умов.

– Мамо, ти ж сама щойно говорила про онуків, а тепер пропонуєш, щоб Діана з нами жила. Це взаємовиключні речі.

– Ну гаразд, гаразд, я зрозуміла, – зітхнула свекруха.

Через кілька місяців Іра повідомила чудову новину – вона вагітна. Радість була неймовірною. Іра почала прибирати в квартирі, плануючи, як облаштувати кімнату для майбутньої дитини. Раптом у паперах вона натрапила на дивний документ.

– Артеме, а чому ти мені не казав, що наша квартира оформлена на твою маму?

– Що? Я й сам цього не знав…

Коли народився довгоочікуваний син, постало питання його реєстрації. Артем вирішив звернутися до мами.
– Мамо, треба прописати онука.

– Може, мама Іри пропише його у себе? – несподівано відповіла свекруха. – Розумієш, Артеме, я думала, що ви з Ірою поки трохи зміцнієте, станете на ноги, а потім переїдете. А квартиру можна буде віддати Діані, адже їй час виходити заміж.

– Я все зрозумів, мамо. Це шоу з подарунком на весіллі можна було й не влаштовувати. Ми з Ірою і так звільнимо квартиру.

Іра зовсім не здивувалася цій новині.

– Нічого, у мене ще залишилися гроші, які мама нам подарувала. Їх вистачить на перший внесок за іпотеку. Ми житимемо самостійно й не залежатимемо від інших.

КІНЕЦЬ.