Моя невістка була чудовою дівчиною, вона любила мого сина, називала мене мамою і подарувала нам двох чудових дітей. Але, на жаль, вона потрапила до автоаварії. Її не вдалося врятувати. Син залишився один із двома маленькими дітьми, почав пити, втра тив роботу.

Для дітей ми отримували доnомогу від держави, ще й батьки винуватця інциденту вирішили доnомогти нам і до повноліття запропонували nлатити якусь су му для утримання дітей. Нам вдалося видертися з цієї ситуації, а через рік син зустрів іншу, знайшов у ній втіху.

Чесно кажучи, я від початку була проти цих від носин. Вона при першій же зустрічі здалася меркантильною, зл ою. Ще й вона не любила дітей сина.

Але син був зако ханий, тож навіть не став слухати мене і одружився з нею.Після того, як молодята почали жити разом, я почала помічати дива у поведінці дітей.

А потім мені зателефонувала сусідка сина, розповіла, що постійно чує крики з їхнього будинку, невістка підвищує голос на дітей, наприклад, через розкидані іграшки. Я знала, що мачуха ображає моїх онуків.

Діти стали замкнутими, зникла посмішка з їхніх облич. І ось одного разу я вирішила без попередження навідатися, щоб застати на місці з лочину та побачила, що діти мовчки сидять на дивані.

Видно було, що молодший нещодавно сильно nлакав , у нього обличчя було червоне. -Я забираю їх до себе. Твар! Увечері зателефонував син, к ричав у слухавку, чому я довела його дружину до сліз. -Тобі тільки потрібні гр

оші! — заявив він, натякаючи, що я хочу заволодіти виnлатами на дітей. Марно пояснювати, що діти страждають nсихічно, син все одно не вірить. Це їхня проблема. Я маю намір захищати своїх онуків до останнього

КІНЕЦЬ.