Сuдів дід на лавочці і думав, як він 3амерзне цієї зuмu. Несnодівано до будuнку nід’їхала машuна, яка була nовністю наnовнена дровамu

 

Михайло вже майже 15 років живе на самоті. Його дружини не ста ло через хво робу. Дітей у них спільних не було. У Марії був син, але він ще в дитинстві потонув у річці. Жінка так і не змогла пережити цю втра ту, ймовірно, тому вона захво ріла.

Самотньо було Михайлу. Жив він на краю села, звідти більшість жителів давно з’їхало в місто, рідко хто з’являвся в цій частині села, тому Михайло був радий випадковим перехожим, з яким можна було перекинутися парою слів.

Голова сільської ради приїжджав до нього кілька місяців тому і пропонував оформити його в будинок для nрестарілих, але Михайло відмовився. Він давно для себе вирішив, що буде доживати свої останні роки в рідному домі і рідному селі, бо не зможе жити без виду на ліс, без свого двору, свого будинку.

Він йому дуже рідний. Тільки ось одна проблема є, здоров’я вже не дозволяє колоти дрова. А зима все ближче. Чоловік не знав, що робити. Невже він так і замерзне у власному будинку? Не в кого було старому попросити допомоги.

Сусідів давно немає навколо, родичів теж немає. Що ж робити? Сидів дід на лавочці і думав про свою незавидну долю. Несподівано до будинку під’їхала машина, яка була повністю наповнена дровами, які вже були колоті на зручні дощечки.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩