Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину. Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи коnійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим… усім, і її хлопець, не нашої національності, які то зітхають, то очі закочують, загалом, старанно намагаються показати, що роздратовані. Раптом касирка відсунула продукти бабусі…
Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину.
Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи конійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим…
Вдруге касирка відсунула продукти бабусі.
— пару яблук лише почала обслуговувати ту парочку, і сказала бабусі, щоб та порахувала свої конійки потім і стала в чергу.
— Хто її тут взагалі впустив? — сказала баба, у тілі якої силікону було більше, ніж крові.
— Та я взагалі не знаю.
Акції роблять нові вісь і всякі злидні збираються», – сказала касирка.
Після цих слів я хотів вступити, ось тільки з кінця очереди вийшов чоловік із блокнотом і сказавши касирці.
— Так, з вас, жінка, а ще ви звільнені, скатертиною доріжка. мережею цих магазинів, і ви тут уже не працюєте, тож, будь ласка, зніміть жилетку.