Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину. Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи коnійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим… усім, і її хлопець, не нашої національності, які то зітхають, то очі закочують, загалом, старанно намагаються показати, що роздратовані. Раптом касирка відсунула продукти бабусі…

Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину. Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи коnійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим… усім, і її хлопець, не нашої національності, які то зітхають, то очі закочують, загалом, старанно намагаються показати, що роздратовані. Раптом касирка відсунула продукти бабусі…

Стою я в черзі біля каси і бачу мерзенну картину.

Бідолашна бабуся, з тремтячими руками, іноді гублячи конійки і піднімаючи їх назад, стоїть перед касою, а за нею парочка мажорів: дівчина з накаченим…

Вдруге касирка відсунула продукти бабусі.

— пару яблук лише почала обслуговувати ту парочку, і сказала бабусі, щоб та порахувала свої конійки потім і стала в чергу.

— Хто її тут взагалі впустив? — сказала баба, у тілі якої силікону було більше, ніж крові.

— Та я взагалі не знаю.

Акції роблять нові вісь і всякі злидні збираються», – сказала касирка.

Після цих слів я хотів вступити, ось тільки з кінця очереди вийшов чоловік із блокнотом і сказавши касирці.

— Так, з вас, жінка, а ще ви звільнені, скатертиною доріжка. мережею цих магазинів, і ви тут уже не працюєте, тож, будь ласка, зніміть жилетку.