Перший шлюб моєї доньки був невдалим. Колишній зять не надто гарно ставився до своєї дружини. Шкода, що ми з чоловіком одразу про це не довідалися. Тоді я б показала тому невдасі, де раки зимують. Добре, що Зоряна сама зрозуміла – від нещастя потрібно позбуватися. Нічого окрім цього гіркого почуття колишній їй не приніс. Хоча ні, у нас була прекрасна онука Іларія.

Ім’я дещо незвичне, але у нашій родині існує така традиція – називати новонароджених старовинним українським ім’ям.  Дівчинка була надзвичайно гарною й кмітливою. Нам з дідусем приносила неабияку радість.

Роки швидко збігли. Дочка вдруге заміж так і не вийшла, все своє життя присвятила любій донечці. Я говорила з нею про те, що варто подумати й про своє майбутнє. Хто ж бажає на старість років залишитися самотнім, а ми з татом не молодіємо, не зможемо завжди бути поруч.

Можливо Зоряна таки прислухалася до моїх слів. Коли Іларія пішла вступила до університету, у матері з’явилося більше вільного часу на себе. Тоді вона й познайомилася з Артуром. Чоловік був молодшим від неї на 8 років, але це не завадило їм будувати стосунки.

Дочка хвилювалася, як ми з батьком відреагуємо на те, що її обранець набагато молодший. Ми не заперечували, але варто було переконатися в добрих намірах цього залицяльника. Люди ми не бідні, маємо власний бізнес. Живемо у великому двоповерховому домі, Зоряна їздить на дорогій автівці.

Мені б не хотілося думати, що цей Артур з нею лише заради грошей. Я запропонувала запросити його на вечерю, щоб познайомитися. Дочка ідея підтримала.

Варто зазначити, що цей Артур мав ефектну зовнішність. Я розумію, чому Зоряна поклала на нього око. Пройти повз такого красеня практично неможливо. Артур розповів, що працює у престижній фірмі юристом. Співпрацює з нею не один рік. Має гарну репутацію, тому й зарплата відповідно досить висока. Одружуватися він не поспішав, бо будував кар’єру, а тепер задумався про сім’ю.

Той факт, що у Зоряни уже є дитина його не лякає. До того ж зовсім скоро він матиме свою. Тут я трішки не зрозуміла, що має на увазі майбутній зять. Тоді дочка пояснила, що знову вагітна, вони чекають на хлопчика. Звісно ми зраділи й кинулися вітати майбутніх батьків. Особливо радісною ця новина стала для дідуся. Мій чоловік завжди мріяв про онука й тут, на старість років, його мрія здійснилася.

Цілу ніч ми очей не зімкнули, були надто збуджені, щоб спати. Обирали ім’я для майбутнього онука. Нарешті визначилися з єдиним варіантом й не могли дочекатися ранку, щоб повідомити доньці.

Я телефонувала кілька разів, але Зоряна не відповідала. Тоді вирішила набрати Артура. Він пояснив, що дочка в лікарні на плановому огляді. Ми можемо приїхати до них додому й зачекати на неї. Зоряна буде рада показати нам фото зі свого УЗД.

Через кілька хвилин ми були на місці. Дочка ще не повернулася. Зять зробив нам каву й запросив до столу. Ми смакували печивом й розмовляли по плани на майбутнє. Якось ненароком я почала розмову про ім’я для майбутнього немовляти.

-Синку, ти, мабуть, помітив, що у нашій родині діти носять незвичні імена.

-Так, є таке. Запитувати не хотів, щоб ви не подумали чого поганого.

-Ця традиція розпочалася у родині мого чоловіка Іларіона. Ми багато думали, щоб підібрати красиве ім’я. Як ти дивишся на те, щоб назвати сина Богуславом?

-Сподіваюся це такий жарт. Ви уявляєте, як дитині житиметься з цим дурним ім’ям? Так з нього ж всі, кому не лінь, будуть знущатися. Та й традиція ваша – це пережиток минулого. Зараз уся молодь живе по-сучасному й сина ми назвемо сучасним ім’ям.

Нам була неприємна така реакція. Міг би якось м’яко пояснити, що ім’я вони обиратимуть самостійно або що. Дочка повернулася саме в ту мить, коли виходили з будинку. Вона бачила, що я з татом надзвичайно засмучені й запитала, що сталося. Коротко я розповіла про нашу розмову з Артуром. Зоряна попросила не ображатися, адже не всі в змозі зрозуміти нашу любов до старовинних імен.

Коли я запитала її, що вони мають намір робити, дочка підтвердила слова Артура. Назвуть дитину сучасним ім’ям. Чоловік мало інфаркт не отримав, коли це почув. Я сподіваюся, що до народження дитини, Зоряна одумається й не зраджуватиме своєму татові та сімейним традиціям. Інакше не знаю, як ми зможемо спілкуватися надалі.

КІНЕЦЬ.