Спочатку Вікторія була проти шлюбу її сина з сільською простушкою, а син їй не послухав і ось що сталося згодом.

 
Спочатку Вікторія була проти шлюбу її сина з сільською простушкою, а син їй не послухав і ось що сталося згодом.

-Ну не знаю я про що з цією дівчиною розмовляти, вона ж нам зовсім не рівня! – сkаржилася подрузі Вікторія. Ольга Ігорівна лише відмахнулася. -Ну чого ти? Яка тобі різниця?

Твій син не з тобою жити збирався. Він у тебе гроші бере? Ні! От і не втручайте просто, порадуйся за молодих. Вікторія похитала головою. -Але Лев мій єдиний син, я не можу не перейматися його майбутнім.

Лев із самого дитинства був гордістю та щастям для Вікторії.

Не син, а золото, що завжди виправдовував материнські очікування. Школу закінчив з медаллю, інститут престижний закінчив з відзнакою, успішну кар’єру будував, не шkодуючи себе!

І ось таке золото мало дістатись простій сільській дівчині? Не таку невістку вона хотіла собі.

В Ілони навіть не було вищої освіти! Віка розуму не могло докласти як вони взагалі познайомилися.

Лев мати не послухав і все-таки одружився з Ілоною. Віці виховання не дозволяло nогано ставитися до дівчини, тому вона просто намагалася мало з нею взаємодіяти.

Але ж вона як у воду дивилася! Шлюб не протривав більше двох років. Добре, що дітей не встигли зачати. Якоїсь миті Леву просто набридла сільська простушка, і він її покинув.

Іноді батьки справді знають, що найкраще для їхніх дітей.