Спочатку у мене зі свекрами були чудові стосунки, але коли пожили у них деякий час, стосунки в край зіпсувалися. Я не спілкувалася зі свекрухою та два роки. Живемо ми зараз у своїй квартирі. Мені було чудово. Протягом цих двох років вітали одне одного лише з днями народження та й то з напругою.

Чоловік із нею помирився рік тому, і вона йому дзвонила протягом цього року десь раз на місяць дізнатися, як справи. Тепер хоче помиритися і завжди запрошує нас у гості і передає мені привітання. До цього два роки їй було на мене байдуже. Зараз дзвонить чоловікові тепер майже щодня. Бачу, як дуже намагаються налагодити стосунки зі мною всіма методами та питають постійно, коли будуть діти. Типу дуже хоче онуків.

Мене ця ситуація напружує, бо бачу, що це не щиро. Після кожного дзвінка вона просить чоловіка щось допомогти їй. Вічно скаржиться на життя. Почала натякати, щоб ми взяли у майбутньому хрещеною сестру чоловіка. Злегка закинула цю тему.

Я із сестрою чоловіка намагалася спілкуватися, але взагалі немає спільних тем. Вічно обговорює інших людей. Я цього не можу терпіти. Особливо це чути від людей, які самі нічого не вміють. Загалом, ні про яку хресну мову не може бути. Але свекруха тисне, як танк у своєму бажанні налагодити зі мною стосунки. З одного боку розумію, що це мама чоловіка, але бачу її лицемірство та відвертає від спілкування. Мені було так добре, коли вона теж не хотіла спілкуватися.

Наразі запрошують у травні до себе на річницю весілля. До цього я в гості не йшла, відмовлялася роботою. Якщо не прийду цього разу, мабуть, буде образа на віки. Але якщо прийду, вже телефонуватиме мені після зустрічі, і думатиме, що у нас супер стосунки. Буде просити про допомогу, як було до нашої сварки.

Якби спілкувалися на рівних, що ніхто нікому не винен, то я була б готова підтримувати сухі стосунки. Але вона з тих людей, які не дадуть нічого у відносинах, але з інших вичавлюють на повну. Це і фінансова сторона (просила раніше грошей). Чоловікові не дали жодної копійки (весілля оплачували повністю мої батьки, чоловік працює з 18 років).

Чи йти на річницю, і якщо так, як поводитися, щоб вона не подумала, що тепер може мені дзвонити? Я, звичайно, можу і трубку не взяти або сухо відповісти, але вона дуже лицемірна і все одно гратиме хорошу свекруху, щоб отримати свій зиск. Чоловікау сказала, що боїться, що не зможе бачити у майбутньому онуків. Напевно, тому й хоче зі мною налагодити стосунки.

КІНЕЦЬ.