Ніколи не думала, що не захочу повертатися додому з роботи, але саме так сталося після того, як до нас переїхала свекруха.

Спочатку ми мали добрі стосунки, але все змінилося, коли її чоловік повернувся до своєї першої дружини, і їй не було куди йти. Звичайно, ми її прийняли з усіма почестями і навіть виділили їй окрему кімнату.

Вона хvоріла від г0ря і 3ради, але ми зробили все, що могли, щоб допомогти їй одужати і прийти до тями.

Вже через рік вона почала активно допомагати мені по господарству та дбати про онуків. Проте все почало змінюватися, коли вона запропонувала подбати про дітей, щоб я вийшла з декретної відпустки на рік раніше. Незабаром після цього вона почала все контролювати і критикувати все, що я робила.

Одного разу вона навіть звинуватила мене в зpadі чоловіка через те, що наш молодший син не був схожий на нього. Я намагалася пояснити, що це всього лише її уява, але вона не слухала.

Вона завжди підходила до мене, коли мені дзвонили, і навіть почала ритися в моїх речах та брати те, що їй не подобалося.

Я попросила чоловіка поговорити з його матір’ю, але він відмовився і звинуватив мене у безсердечності.

Нещодавно я почала замислюватися, чи не доведеться мені незабаром залишити власну квартиру через її хворі фантазії і поведінку чоловіка.