Спочатку чоловік хотів, щоб ми жили з його мамою, але я наполягла на оренді квартири, поки немає своєї. У чужій квартирі прожили 5 років, накопичили небагато грошей, але лише на однокімнатну. Чоловік сказав, що ми можемо продати мамину двокімнатну квартиру, і нам вистачить не лише на свою трикімнатну, а й на ремонт та меблі.

Я категорично відмовилася. Мене влаштовувала однокімнатна, хоч і невелика (студія), але своя. Тоді свекруха пішла іншим шляхом, заявивши, що хоче продати квартиру та купити будиночок у передмісті, про яке все життя мріяла. Мене це не стосувалося, як я думала, і я не втручалася у їхні справи.

Але виявилося ще, як торкалося! Свекруха після продажу квартири переїхала до нас на час, доки вибираєбудинок. Чоловік, щоправда, спитав моєї згоди, і переконав, що це максимум на місяць. Він сказав, що вже є будинок на прикметі, треба лише з’їздити подивитися та поговорити з господарем.

Свекруха з першого ж дня розклала свої речі у шафі, обрала диван для себе (добре, що хоч не наше ліжко ) і почала обживатися. І це в однокімнатній квартирі! Але я терпіла (тимчасово ж), поки вона не почала господарювати на кухні.

Все, що я готувала, вона вважала несмачним, говорила, що я не вмію заощаджувати, бо купую м’ясо, а можна обійтись сосисками. Справді, так було дешевше, бо свекруха відварювала сосиски до якогось гарніру, а в цій воді варила суп! Як це можна їсти?

Почалися сварки, я вимагала, щоб чоловік швидше вирішував питання з її домом, хоч якимось. Зрештою з’ясувалося, що гроші свекруха віднесла на депозит, щоб заробити на відсотках. Поставили мене перед фактом, що договір на рік і переривати його нема сенсу.

Я переїхала до своїх батьків, сказавши чоловікові, що повернуся тільки коли свекруха поїде. Він вибачався, казав, що їхати їй не куди, що не може ж він вигнати рідну матір надвір. Я вже зважилася на розлучення, але нещодавно дізналася, що чекаю дитину. Що тепер робити не знаю. Я розумію, що радити тут нічого, але мене всю розпирає від образи і хочеться просто виговоритись.

КІНЕЦЬ.