О першій ночі лікарю Віталію зателефонували і терміново покликали до лікарні, повідомивши, що привезли пацієнта, який терміново потребує операції. Віталій помчав до лікарні.

Тетяна, його дружина, ледь заспокоїлася після того, як Віталій залишив будинок, коли їй захотілося дізнатися, як пройшла операція. На її думку, вже минуло достатньо часу, щоби Віталій завершив свою роботу. Вона зателефонувала йому, очікуючи почути улюблений голос свого чоловіка.

Проте натомість їй відповіла незнайома жінка.

– Алло? — дівчина здалася трохи розгубленою. Тетяна одразу почала турбуватися.

– Хто це? Де Віталій?

— Вибачте, я щойно знайшла цей телефон на вулиці, — відповіла дівчина. Тетяні стало не по собі. Адже чоловік ніколи не втрачав речей, особливо свій дорогий телефон.

Вона подякувала дівчині та попросила передати свій особистий номер, щоб домовитися про зустріч. Після дзвінка Тетяна була збентежена, але вирішила зателефонувати прямо до лікарні.

Після кількох моментів очікування їй повідомили, що Віталій наразі проводить операцію.

– Дякую, – відповіла Тетяна, – просто чоловік втратив свій телефон, і я турбувалася.

– Розумію вас. Не хвилюйтеся, Віталій на місці. Він найкращий хірург. На другий день дівчина, яка знайшла телефон, зустрілася з Тетяною, щоб повернути його. Вона розповіла, як побачила екран, що світиться на асфальті, і зрозуміла, що телефон хтось втратив.

Тетяна подякувала їй та запропонувала невелику суму грошей на знак подяки, але дівчина відмовилася. Коли Віталій повернувся додому, він перепросив дружину за хвилювання.

— Я так поспішав, що навіть не помітив, як упустив телефон, — зізнався він.

— Дякую, що завжди поряд і підтримуєш мене, навіть коли я розгублений. Тетяна посміхнулася і сказала: — Головне, що в нас усе гаразд. Але більше не втрачай своїх речей, особливо телефон!

КІНЕЦЬ.