Нашому синові 20 років. Він навчається на другому курсі університету, навчається платно. Самі розумієте, це все недешево. Нещодавно він привів до нас знайомитися свою наречену.

Ну, як на знайомство. Виявилося, дівчинка чекає дитину, і молодь прийшла порадитися, що робити. Дівчинці лише 18 років. Але, загалом, вона нам сподобалася – скромна, спокійна.

Посварилися ми, звичайно, але вирішили підтримати молодь. Та і як пошлеш молоду дівчинку позбавлятися від дитини? Та й, знову-таки, це наш онук чи онука. Хоч і не планували ми так рано дідом із бабкою ставати, але що робити.

Одне потішило, що син із себе відповідальності не зняв – отже, правильно ми його виховали. Вирішили влаштувати щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої та обговорити подальші дії.

Прийшли у призначений час у гості. Нас цілком пристойно зустріли, ми – з тортиком, вони – з сиром-ковбаскою. Посиділи, обговорили. Молодь хоче весілля. Невелика урочистість, але знову витрати.

Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток та заощадити, то потягнемо. На тому і вирішили, що все скромно, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями.

Ми молодим обручки купили та половину за ресторан сплатили. За тиждень уже й свято заплановано. Тут якось син приходить додому засмучений, питаю: Що сталося? Посварилися чи що?». Виявляється, батьки дівчинки вирішили, що все дуже дорого і таких грошей вони не потягнуть.

Сказали синові: Ти вже практично чоловік, значить сам все й оплачуй. Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Нині грошей немає. Ну, чи нехай твої батьки, як би в борг, нам дадуть, а ми як зможемо одразу повернемо».

Я в шоку. У нас все куплено, ресторан оплачений, гості запрошені, причому з їхнього боку гостей у 2 рази більше. Зателефонувала майбутнім родичам, а вони кажуть: «ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, бо образяться».

Все скасувати? Так сина з невісткою шкода, адже вже пообіцяли. Та й у ресторані всю суму не повернуть. Та й наші родичі теж образяться. Ми в повній безвиході та розгубленості.

Якщо вони зараз так повелися, що далі буде? Чи скасувати? Чи повірити, що й справді, повернуть гроші? Вони, навіть, доньці вбрання не купили, бідолашна дівчинка, ходить у вічі мені заглядає, видно на нас сподівається. А нам, щоб другу частину сплатити, треба кредuт брати чи в людей позичати. І наречену якщо одягати, теж не 3 копійки. Ось що робити?

КІНЕЦЬ.