Син мого друга видався мені надзвичайно вихованим та стриманим на перший погляд. Та варто було нам заговорити про жінок, він показав своє істинне обличчя.

Якось на ювілеї у знайомого я зустрів свого колишнього одногрупника. Так склалося, що в свої 45 він уже вдівець. Років п’ять тому через серйозну недугу не стало його дружини. Довго він не міг прийти до тями, страждав, старався самостійно виховати сина належним чином. І ось на День народження спільного друга він прийшов із ним. Молодику майже 20 років. І виглядав він доволі статним, мужнім, вихованим хлопцем.

Коли ми трішки випили, то мій друг розповів, що йому не вистачає підтримки, любові, ніжності. За стільки років він втомився бути сам. Тому вже й не проти знайти когось та одружитися. Проте ще не траплялась така жінка, яка була б йому до душі. А хотів він працьовиту, стриману, розумну, скромну, без різних шкідливих звичок.

Моя дружина, ненароком почувши нашу розмову, вставила свої п’ять копійок і сказала, що її найкраща подруга, Люда, також одинока. Було б добре, їм познайомитися. Адже Людмила саме та жінка, яку описав Стас. Така ж мила, добра, врівноважена, освічена. І професія шляхетна – вчитель. У першому шлюбі не заладилося, бо чоловік покинув її через нездатність мати діток. Тоді моя кохана показала фотографію своєї подруги і у друга прямо очі засіяли.

Але тривало це недовго. До нас раптово підбіг Максим і почав голосно кричати, вживати нецензурщину. Назвав нас «приdурками», які не мають чим зайнятись на старості літ. «Тобі що погано самому живеться? Від жінок одні проблеми, тому думай головою, перед тим як таке витворяти. Навіть не вздумай ні з ким знайомитися».

Всі присутні люди були шоковані поведінкою юнака. Адже всі були переконані, що він хороший, вихований, милий хлопчик. А він ось так злиться та виражається. Станіслав взяв під руку свого невгамовного сина, відвів у сторону і спокійно почав щось пояснювати. Щоправда, у іншого спокійно не виходило. Він кричав так, що всі тільки на них і дивилися.

Тоді друг повернувся до нас та відразу поспішив попросити вибачення перед всіма присутніми:

– Не зважайте на його емоційність. Самі розумієте, мене він ревнує, а сам також не може знайти свою другу половинку. То в навчанні був з головою, а зараз у роботі.

На даному етапі я взагалі сумніваюсь, що Максиму вдасться знайти другу половинку. Або ж можливо він змінить свою поведінку і все ще налагодиться. Та поки у ньому я не бачу галантного кавалера.

КІНЕЦЬ.