Син мій за кордоном важко працює. А невістка тільки й ходить по ресторанам з онуком. Вони тільки там і харчуються. Сніданок собі готовий купують, розігрівають, обідають в ресторані, вечеряють також. І одяг тільки дорогучий. А дитина там моя без вихідних працює. Я вже й не знаю, як мені на цю невістку вплинути. Сама працює собі в задоволення в туристичному агентстві, якісь там копійки заробляє. Спостерігаю за всім і сил в мене вже немає, хочеться сказати сину: у неї є інший

Син мій за кордоном важко працює. А невістка тільки й ходить по ресторанам з онуком. Вони тільки там і харчуються. Сніданок собі готовий купують, розігрівають, обідають в ресторані, вечеряють також. І одяг тільки дорогучий.
А дитина там моя без вихідних працює. Я вже й не знаю, як мені на цю невістку вплинути. Сама працює собі в задоволення в туристичному агентстві, якісь там копійки заробляє.
Спостерігаю за всім і сил в мене вже немає, хочеться сказати сину: у неї є інший.
Але як скажеш таке? Як доказати? Син її любить, а я тільки за голову хапаюся.
— Мамо, ти знову свої вигадки? — каже він, коли я заводжу мову по відео зв’язку.
— Вона ж працює, дитину доглядає.
— Та яке працює, синку? Де ти бачив, щоб за такі гроші сім’ю годували? То ж копійки! А ти пахаєш без вихідних!
А Юрась тільки відмахується. Не хоче слухати.
А я ж бачу, відчуваю. Вона вже не та, що була. Постійно зайнята, весь час в телефоні. Вихідні? Не з вдома, а з «подружками». Якісь вони всі однакові: однакові фото в інстаграмі, однакові тарілки з їжею, однакові підписи.
Я намагаюся не лізти, але душа не на місці. І от недавно подзвонила мені одна знайома. Каже:
— Ти знаєш, я бачила твою невістку з якимсь чоловіком. Вечеряли разом. Ліля така весела була, гарно вдягнена, а він їй квіти дарував.
У мене така радість всередині!
— Точно вона? — питаю.
— Ну точно! Не переплутаєш!
Я не знала, що робити. Синові сказати? Але якщо я помиляюся? Він же відразу їй повірить, не мені.
Почала сама стежити. Так, знаю, що це негарно, але як інакше?
Одного дня вона сказала, що йде на манікюр. А я випадково опинилася в тому районі.
Дивлюся: виходить з якогось кафе, а поруч — чоловік. Гарний, дорогий костюм, рука на її спині. Вони сіли в машину й поїхали.
Отут мені аж в очах потемніло.
Ввечері зателефонувала їй.
— Як манікюр?
— Ой, чудово! Така майстриня хороша!
— Ага, а що в кафе робила?
— Яке кафе? — голос її ніби змінився.
— Я все бачила, не прикидайся.
Тиша.
— Не вигадуйте, — сухо сказала вона.
— Це був клієнт.
— А квіти?
— Вдячність за консультацію.
Я кинула слухавку.
Тепер думаю, що робити. Синові сказати? А якщо він не повірить? А якщо зіпсую їхню сім’ю? Але ж вона точно щось крутить за спиною Юрчика!
Як бути? Не уявляєте, як буду вдячна за поради і підтримку.