Син мій нещодавно розлучився, і спочатку він у всьому звинувачував мене. Але я вважаю, що хоч це і прикро, що його сім’я розпалася, та я все правильно зробила. Закрутилося все це через сваху, яка захотіла жити у моєму домі, а я не дозволила
Син мій нещодавно розлучився, і спочатку він у всьому звинувачував мене. Але я вважаю, що хоч це і прикро, що його сім’я розпалася, та я все правильно зробила. Закрутилося все це через сваху, яка захотіла жити у моєму домі, а я не дозволила.
У мого сина довго ніяк не складалося особисте життя, його друзі давно одружилися, стали сімейними людьми, а мій Віктор все сам ходив. Я вже через це навіть почала хвилюватися. Але потім син повідомив мені радісну новину, що він зустрічається з дівчиною, Тетяною, і хоче нас познайомити, бо має щодо неї серйозні наміри.
Дівчина мені не сподобалася, але я була така рада, що тепер син не один, що промовчала і не стала висловлювати свою думку. Тетяна відразу стала пильно оглядати мою квартиру, і це мене неабияк насторожило. І в цей же вечір син сказав, що вони вирішили розписатися і планують жити зі мною.
Весілля вони не робили, сказали, що це марна трата грошей, а лише розписалися в РАЦСі. Жити лишились у нас, я була не проти. Потім Таня сказала, що до нас приїде її мама на кілька днів. Мовляв, хоче познайомитись із новими родичами.
Сваха з’явилася через кілька днів. Розповіла, що працює бухгалтером і взяла відпустку спеціально, щоб познайомитись з нами. Ми переглянулися з чоловіком, бо спочатку нам казали, що гостювати мама невістки буде у нас 2-3 дні, а тут вона вже заявляє, що взяла відпустку.
Приймали ми сваху дуже добре, готували сніданки, обіди і вечері і ні за що у неї гроші не брали. Правда, постелили ми їй диванчик на кухні, бо іншого місця у нас не було.
Минуло кілька днів, потім тиждень, два, а сваха не збиралася додому. Я вирішила поговорити з невісткою. Та повідомила, що її маму скоротили, тож поспішати їй нікуди. Спробує пошукати роботу. Я поцікавилася, де вона житиме, невже в нас. Невістка запевнила, що підшукує квартиру.
Мені все це не подобалося, але вигнати новоспечену родичку за таких умов я не могла. Тому вирішила, що ще кілька днів пожити всі разом ми зможемо. Тим часом, сама сваха нічим особливо не переймалася – спала, їла, гуляла, насолоджувалася життям і не поспішала шукати ні роботу, ні квартиру.
Якось молоді повідомили, що вони мають важливу новину, сюрприз. Я подумала про швидке поповнення родини. Але за вечерею нам повідомили, що вони хочуть, щоб мати жила з ними.
Я здивувалась. Усім нам тісно. Невістка ж казала, що шукає житло. Дівчина повідомила, що знайшла, але згодом додала, що це для нас. Ми з чоловіком маємо пожити окремо, а мама невістки з ними буде. Мотивувала вона це тим, що у мами зараз важкий період, і саму її лишати не можна.
Сказати, що ми були ошелешені її пропозицією, це нічого не сказати. З якої це радості я мала б залишати власну квартиру і йти на знімання? Довелося пояснювати, що це наше житло, і ми самі вирішуємо, що з ним робити. Говорила все це я вже на підвищених тонах.
Тут слово взяло сваха, вона заявила, що не розраховувала, що нові родичі виявляться такими дріб’язковими. Мовляв, вона очікувала на більш теплий прийом.
Тоді я глянула на сина, щоб він втрутився у розмову і якось захистив нас, а він раптом відповів, що він на боці дружини. Потрібно людям допомагати, навіть чужим, не те, що родичам. Невже ми не можемо прожити окремо.
Мене вже зовсім понесло. Було цікаво, скільки часу ми повинні жити на орендованій квартирі. Місяць, рік чи до кінця життя?
Віктор не знав, що нам на це відповісти. Запевнив, що це ненадовго, і що потім вони щось придумають. Звичайно, невістка зі свахою потім і його виженуть із квартири і на цьому все закінчиться.
Я прямо заявила, що цього не буде ніколи і встала з-за столу. На наступний ранок сваха стала збиратися додому, заявила, що у неї змінилися плани, і потрібно повертатися додому.
Не минуло і тижня, як невістка заговорила про розлучення. Раптом розлюбила. Син мене у всьому звинувачує, а я не вважаю, що зробила щось погане, я просто відстояла свої інтереси. Сподіваюся, що син колись мене зрозуміє.