Сидячи на лавці в очікуванні своєї черги до РАГСу для розлучення, Марія зрозуміла, що її щастя сидить на лаві навпроти.

Марія провела безсонну ніч, боя чись того, який сон їй міг наснитися, адже вони з чоловіком Сергієм збиралися розлу читися. Вони були разом три роки, але дітей у них не було, і ділити особливо не було чого. Хоча спочатку все здавалося добре, Марія зрозуміла, що вони з Сергієм більше не люблять одне одного.

Вони тривалий час перебували у цивільному шлюбі, а одружитися вони вирішили через два роки, коли Марія заваrітніла.

На жаль, вона втра тила дитину, а Сергій звинуватив у всьому її. Він втратив інтерес до неї і почав зустрічатися з іншою. Марії це набри дло – і вона подала на розлу чення.

У день розлу чення Марія та Сергій приїхали до РАГСу і сіли на лаву, чекаючи своєї черги. Марія відчула на собі пильний погляд і помітила чоловіка, що сидів навпроти неї зі своєю супутницею.

Здавалося, вони переживали аналогічну ситуацію. Марія посміхнулася незнайомцю, і вони дивилися один на одного протягом півгодини, поки їх не покликали до кабінету.

Після оформлення розлу чення Марія поїхала, попрощавшись із Сергієм і сподіваючись пізніше забрати свої речі. Через вулицю до неї підійшов той незнайомець і представився Іваном. Він запропонував піти відсвяткувати свої розлу чення у найближчому кафе, і Марія погодилася.

Вони розмовляли годинами, впізнаючи один одного і забуваючи про свої недавні розлучення. Іван запитав Марію, чи вона вірить у долю, і припустив, що їхні розлу чення мали відбутися лише для того, щоб вони могли зустрітися. Марія не була в цьому впевнена, але Іван вірив, що вони матимуть спільне майбутнє.

Вони обмінялися номерами телефонів та розійшлися. Через три місяці Іван та Марія одружилися, і вже 30 років разом, виховали двох дітей та онука. Вони ніколи не озиралися назад і ніколи не дозволяли своєму минулому негативному досвіду впливати на їхні стосунки.

КІНЕЦЬ.